ВИКИДИ СІРКОВОДНЮ МІСЬКИМИ ОЧИСНИМИ СПОРУДАМИ В УМОВАХ НИТЧАСТОГО СПУХАННЯ АКТИВНОГО МУЛУ

Abstract

Наявність сірководню у стічних водах створює для міських очисних споруд гострі екологічні та експлуатаційні проблеми. Мета роботи – моніторинг утворення сірководню на різних етапах очищення міських стічних вод на діючих очисних спорудах в умовах нитчастого спухання активного мулу та прогнозна оцінка створюваних екологічних небезпек. Об'єкт дослідження – динаміка концентрації реакційноздатних форм сірки – сірководню та сульфатів, у стічних водах у процесі механічної та біологічної обробки на діючих очисних спорудах, а також мікробіологічні процеси, що зумовлюють їх трансформації. Провели моніторинг концентрації сульфідів та окисно-відновних умов у стічних водах та ідентифікацією нитчастих бактерій-збудників спухання активного мулу. Встановлено, що кругообіг сірки на очисних спорудах запускає активну мікробіологічну сульфатредукцію у спорудах механічної очистки через глибоко відновні умови (rH2  10), зумовлені наднормативним вмістом сірководню (до 5,9 мг/л) у вступних стічних водах. Саме з продуктами відновлення сульфатів відбуваються всі подальші мікробіологічні перетворення циклу сірки і: нитчасте спухання активного мулу в аеротенках через масовий розвиток нитчастих сіркобактерій Type 021N і утворення і викиди сірководню. За власною методологією виконано орієнтовний розрахунок викидів сірководню з очисних споруд. Встановлено, що розвиток нитчастого спухання активного мулу спричиняє збільшення викиду сірководню в атмосферне повітря у 15–18 разів. Наукова новизна дослідження полягає у науково обґрунтованому доведенні впливу нитчастого спухання активного мулу (викликаного масовим розвитком нитчастих сіркобактерій) на збільшення викидів сірководню з очисних споруд. Для запобігання розвитку нитчастого спухання активного мулу, а у разі його виникнення на очисних спорудах – активного придушення цього експлуатаційно небезпечного явища, запропоновані технологічні методи, що мають практичну значущість.