Вплив режиму нічного відпочинку на функціональні та фізичні показники працездатності курсантів спеціалізованих закладів вищої освіти

Abstract

Стаття присвячена дослідженню професійної підготовки рятувальників в спеціалізованих закладах вищої освіти Державної служби надзвичайних ситуацій України в умовах воєнного часу. Проаналізовано вплив порушень режиму відновлення та сигналів повітряної тривоги на функціональну працездатність курсантів. Результати підкреслюють необхідність оптимізації програм підготовки для забезпечення оперативної готовності в екстремальних умовах.

У дослідженні розглянуто особливості професійної підготовки рятувальників, які навчаються у спеціалізованих закладах вищої освіти Державної служби надзвичайних ситуацій України , в умовах воєнного стану. Особливу увагу приділено специфічним викликам, з якими стикаються курсанти під час війни, зокрема підвищеному психоемоційному напруженню, порушенню звичного розпорядку дня та постійному впливу зовнішніх факторів загрози. Проаналізовано вплив порушень режимів відновлення, насамперед недостатньої тривалості нічного сну та вимушених пробуджень унаслідок сигналів повітряної тривоги, на функціональну працездатність курсантів.

Отримані результати свідчать, що систематичні порушення тривалості сну та процесів відновлення призводять до зниження основних функціональних показників та загальної фізичної працездатності. Часті сигнали повітряної тривоги сприяють накопиченню втоми, посиленню стресових реакцій і зниженню концентрації уваги, що негативно впливає як на рівень фізичної підготовленості, так і на здатність ефективно виконувати професійні завдання. Ці чинники є особливо критичними для майбутніх рятувальників, професійна діяльність яких вимагає високого рівня фізичної підготовки, швидкого прийняття рішень та високої працездатності в екстремальних умовах.

Результати дослідження підкреслюють нагальну необхідність оптимізації програм професійної підготовки курсантів спеціалізованих закладів вищої освіти в умовах воєнного часу. Така оптимізація має передбачати адаптацію навчального плану, упровадження науково обґрунтованих відновлювальних заходів, а також застосування методів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу дефіциту сну та хронічного стресу. Забезпечення належного рівня функціональної готовності в умовах постійної загрози є ключовою передумовою підтримання оперативної ефективності та безпеки під час проведення аварійно-рятувальних робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний час.