Аналітичні дослідження психологічного клімату курсантського контингенту рятувальників у контексті війни

Abstract

Формування соціально-психологічного світогляду відповідно до сьогодення ускладнюється існуючими стереотипам традиційних моделей взаємодії, за рахунок старих комунікаційних ресурсів.

Методологія дослідження включає: теоретичні та емпіричні дослідження причинної зумовленості психічних явищ, їхня необхідність, упорядкованість; ступеню максимального наближення об’єктивних образів до об’єктів, що відображають дійсність; відповідності реакцій силі й частоті зовнішніх подразників; здатності змінювати поведінку залежно від зміни життєвих ситуацій.

У ході опитування з’ясувалось, що «соціальна підтримка» є вагомим компенсатором для негативних чинників. Була визначена «точка зламу», тобто за яких умов клімат у групі стає критичним підтверджена гіпотеза про те, що у воєнний час внутрішні конфлікти сприймаються гостріше через загальну психологічну виснаженість. В цьому контексті аналіз однозначно показав: найбільше впливає на соціально-психологічний клімат у групі взаємопідтримка та довіра в колективі, у меншій мірі – наявність або відсутність вільного часу та соціально-психологічна взаємодія з викладачами та курсовими офіцерами. Чинниками зниження

напруги є послідовність факторів: наявність вільного часу, проведення організованого відпочинку із одногрупниками, можливість комунікації з близькими. Погіршує соціально-психологічний клімат відсутність або нестача вільного часу та вільного простору.

Перспективними шляхами комунікації та моделей управління виявились демократичний спосіб управління, партнерський стиль спілкування з викладачами та керівним складом. Установлено факт доступної форми соціально-психологічної підтримки, за ранжиром: спілкування із друзями та рідними, індивідуальні консультації психолога та групові тренінги соціально-психологічної підтримки.