Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28368Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Амурова, Яна Володимирівна | - |
| dc.contributor.author | Момот, Марина Анатоліївна | - |
| dc.date.accessioned | 2026-05-31T16:38:08Z | - |
| dc.date.available | 2026-05-31T16:38:08Z | - |
| dc.date.issued | 2026-05-31 | - |
| dc.identifier.citation | Амурова Я., Момот М. Психологічні чинники формування синдрому відкладеного життя в умовах воєнного стану. Проблеми екстремальної та кризової психології. 1(11). 2026. C. 122-123. https://doi.org/10.52363/dcpp-2026.1.10 | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2786-5541 | - |
| dc.identifier.uri | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28368 | - |
| dc.description.abstract | У статті представлено комплексний феноменологічний аналіз чинників формування синдрому відкладеного життя в умовах воєнного стану. Розкрито сутність синдрому відкладеного життя як складного багатокомпонентного психологічного феномену, що поєднує когнітивні, емоційні та поведінкові аспекти та виявляється у формуванні специфічної життєвої установки, за якої реалізація значущих життєвих цілей і планів систематично відкладається на майбутнє. Обґрунтовано, що в умовах соціальної нестабільності, невизначеності майбутнього та тривалого стресу, спричиненого воєнними подіями, відбувається деформація часової перспективи особистості, що виявляється у домінуванні майбутнього над теперішнім та сприйнятті поточного життєвого періоду як тимчасового. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння феномену відкладеного життя та визначено основні психологічні чинники його формування, серед яких виокремлено особливості мотиваційної сфери, рівень життєстійкості, здатність до самореалізації, переживання травматичних подій, а також вплив соціально-економічних і соціокультурних умов. Встановлено, що вимушене переміщення населення, як у межах країни, так і за кордон, виступає важливим контекстуальним фактором, який ускладнює процес життєвого планування, сприяє формуванню відчуття невизначеності та зумовлює відтермінування прийняття життєво важливих рішень. У статті засвідчено, що синдром відкладеного життя в умовах воєнного стану може виконувати амбівалентну функцію: з одного боку, виступає як психологічний механізм адаптації до кризових обставин, знижуючи рівень тривожності через відкладання активних дій, а з іншого – перешкоджає повноцінній самореалізації особистості, сприяючи виникненню фрустрації, внутрішнього конфлікту та незадоволеності теперішнім життям. Особливу увагу приділено аналізу ролі життєвої перспективи у формуванні цього феномену, а також впливу соціальних трансформацій на життєві стратегії особистості. Зазначено, що подолання проявів синдрому відкладеного життя пов’язане з актуалізацією особистісних ресурсів, розвитком життєстійкості, відповідальності за власне життя та здатності до усвідомленого конструювання майбутнього. Отримані результати мають теоретичне значення для розвитку кризової психології та можуть бути використані у практиці психологічної допомоги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах в умовах воєнного стану. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.publisher | Національний університет цивільного захисту України | uk_UA |
| dc.title | Психологічні чинники формування синдрому відкладеного життя в умовах воєнного стану | uk_UA |
| dc.title.alternative | Psychological factors in the formation of deferred life syndrome under martial law conditions | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | Науковий журнал "Проблеми екстремальної та кризової психології" 2026-1(11) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 122-133_1_2026.pdf | 681,84 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.


