Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28370
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГалушко, Любов Ярославівна-
dc.date.accessioned2026-05-31T16:44:55Z-
dc.date.available2026-05-31T16:44:55Z-
dc.date.issued2026-05-31-
dc.identifier.citationГалушко Л.Я. Психоаналітична спадщина З. Фройда у розвитку психодинамічної парадигми: теоретичні засади та практична реалізація у методі активного соціально-психологічного пізнання. Проблеми екстремальної та кризової психології. 1(11). 2026. C. 144-158. https://doi.org/10.52363/dcpp-2026.1.12uk_UA
dc.identifier.issn2786-5541-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28370-
dc.description.abstractУ статті здійснено концептуальне осмислення психоаналітичної традиції у її співвіднесенні з сучасними психодинамічними підходами та окреслено напрями її прикладного використання у практиці глибинного пізнання психіки суб’єкта. Акцентовано увагу на трансформації класичних уявлень про несвідоме як визначальний чинник психічної детермінації та їх переосмислення у вітчизняній психологічній науці, що зумовлює розширення методологічних засад дослідження внутрішньої динаміки психіки. Показано, що розвиток психодинамічного підходу супроводжується зміщенням дослідницького фокусу від переважно вербальних способів аналізу до опосередкованих форм репрезентації психічного, зокрема символічних і візуалізованих, які забезпечують доступ до латентних рівнів психіки та їх об’єктивування. У цьому контексті обґрунтовано аналітичні можливості методу активного соціально-психологічного пізнання як інструменту виявлення неусвідомлюваних детермінант поведінки та внутрішніх суперечностей психіки. На матеріалі глибинно-психокорекційної практики продемонстровано, що символічні й поведінкові прояви суб’єкта репрезентують внутрішні конфлікти, афективні фіксації та дію психологічних захисних механізмів, які не піддаються безпосередньому усвідомленню. Встановлено, що їх актуалізація у процесі діалогічної взаємодії сприяє виявленню латентних смислів, поступовому їх усвідомленню та частковій трансформації, що відповідає закономірностям функціонування психіки у психодинамічній парадигмі. Підкреслено значення інтеграції теоретичного і прикладного рівнів психодинамічного знання, що забезпечує не лише інтерпретацію психічних феноменів, а й їх включення у процес особистісного розвитку. Обґрунтовано доцільність використання зазначеного підходу у професійній підготовці майбутніх психологів як засобу формування здатності до глибинного пізнання психіки суб’єкта, розвитку рефлексивних механізмів та усвідомлення несвідомих детермінант поведінки.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаціональний університет цивільного захисту Україниuk_UA
dc.titleПсихоаналітична спадщина З. Фройда у розвитку психодинамічної парадигми: теоретичні засади та практична реалізація у методі активного соціально-психологічного пізнанняuk_UA
dc.title.alternativeThe psychoanalytic legacy of S. Freud in the development of the psychodynamic paradigm: theoretical foundations and practical implementation in the method of active socio-psychological cognitionuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Науковий журнал "Проблеми екстремальної та кризової психології" 2026-1(11)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
144-158_1_2026.pdf753,61 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.