Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28506
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЦимбал, Богдан Михайлович-
dc.contributor.authorКойфман, Олексій Олександрович-
dc.date.accessioned2026-06-14T13:48:28Z-
dc.date.available2026-06-14T13:48:28Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationhttps://journals.mipolytech.in.ua/index.php/tech/article/view/242uk_UA
dc.identifier.issn3041-2080-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28506-
dc.descriptionЦимбал Б. М., Койфман О. О. Дослідження ефективності дрона для моніторингу умов праці та техногенної безпеки на підприємствах гірничо-металургійного комплексу. Науковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: технічні науки. 2026. № 7. С. 183–194. URL: https://doi.org/10.32782/3041-2080/2026-7-23 (дата звернення: 14.06.2026).uk_UA
dc.description.abstractУ статті досліджено ефективність застосування безпілотних літальних апаратів для моніторин-гу умов праці та параметрів техногенної безпеки на підприємствах гірничо-металургійного комплексу. Обґрунтовано актуальність переходу від традиційних дискретних методів контролю до безперервного кіберфізичного моніторингу виробничого середовища. Запропоновано концептуально-аналітичну модель системи моніторингу, у межах якої дрон розглядається як мобільний сенсорний агент, здатний забез-печувати просторово-часову безперервність збору даних. Сформовано багатокритеріальну систему оцінювання ефективності, що включає показники точності, оперативності, просторового покриття, надійності, енергоефективності та адаптивності. Встановлено, що експлуатаційні фактори, зокрема температура, запиленість, вібрації та електромагнітні завади, мають нелінійний вплив на метрологічні характеристики сенсорних систем, зумовлюючи зростання похибок вимірювань. Доведено, що застосу-вання дронів дозволяє скоротити час збору інформації у 1,5–2 рази, забезпечити коефіцієнт просторового покриття до 0,8–0,9 та підвищити достовірність виявлення небезпечних факторів. Водночас виявлено компроміс між швидкістю переміщення платформи та точністю вимірювань, що потребує оптимізації режимів польоту та використання адаптивних алгоритмів керування. Оцінено економічну ефективність впровадження безпілотних технологій, яка формується як за рахунок зниження трудових витрат та часу виконання вимірювань, так і через зменшення виробничих ризиків. Визначено, що строк окупності системи становить у середньому 1,5–3 роки. Розроблено рекомендації щодо інтеграції дронів у систему управління охороною праці на основі принципів багаторівневої інтеграції, адаптивного моніторингу та даноорієнто-ваного управління ризиками.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавничий дім«Гельветика»uk_UA
dc.relation.ispartofseriesНауковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки;№ 7-
dc.subjectбезпілотні літальні апарати, моніторинг умов праці, техногенна безпека, гірничо-металургійний комплекс, сенсорні системи, ефективність, кіберфізичні системи, виробничі ризики, охо-рона праціuk_UA
dc.titleДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДРОНА ДЛЯ МОНІТОРИНГУ УМОВ ПРАЦІ ТА ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУuk_UA
dc.title.alternativeResearch on the effectiveness of a drone for monitoring working conditions and technological safety at mining and metallurgical complex enterprisesuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра підвищення кваліфікації та спеціалізованої підготовки у сфері цивільного захисту

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
25.pdf503,14 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.