НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ БАЧЕННЯ ЗМІСТОВНОЇ СУТНОСТІ ІНСТИТУТУ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

Abstract

У статті здійснено аналіз та узагальнення сучасних науково-теоретичних підходів до розуміння змісту й сутності інституту цивільного захисту населення і територій як соцієтального феномену в системі публічного управління. Розкрито стан наукової розробленості проблематики цивільного захисту в межах національного дискурсного простору та обґрунтовано доцільність його систематизації. Встановлено, що домінуючі у вітчизняній науці підходи до визначення цивільного захисту переважно зводять його до функції держави або системи державних заходів, що не дозволяє повною мірою відобразити його інституційну природу. Обґрунтовано доцільність інституційного підходу до трактування цивільного захисту як інтегрованої системи взаємодії держави та суспільства, спрямованої на забезпечення безпеки населення і територій. Запропоновано розглядати інститут цивільного захисту як багатовимірну систему, що функціонує в межах п’яти взаємопов’язаних кластерів: нормативно-правового, політико-адміністративного, функціонально-діяльнісного, соціально-економічного та організаційно-технічного. Показано, що така структуризація дозволяє уникнути редукції цивільного захисту до окремих функціональних або адміністративних аспектів і забезпечує його цілісне науково-теоретичне осмислення. Досліджено взаємозв’язок інституту цивільного захисту з системою національної безпеки та доведено його ключову роль у забезпеченні національної стійкості в умовах сучасних воєнних і гібридних загроз. Проаналізовано міжнародні науково-теоретичні підходи до розуміння цивільного захисту, зокрема концепції disaster risk governance, integrated emergency management та resilience, що дозволило розширити теоретичне поле дослідження. Зроблено висновок, що інститут цивільного захисту населення і територій доцільно розглядати як багатокластерний соціально-політико-адміністративний інститут публічного управління, який забезпечує запобігання надзвичайним ситуаціям, управління ризиками, захист населення і територій, формування національної стійкості та відновлення суспільства в умовах сучасних безпекових викликів.