Ставлення до різновидів навчальної діяльності та об’єм самостійної роботи студентів (курсантів) вузів різних країн у процесі їх фахової підготовки

Abstract

Відомо, що система підготовки фахівців для діяльності в галузі фізичної культури є однією з важливих складових інституту освіти в кожній країні. Саме в процесі підготовки і навчання майбутніх фахівців у вищих спеціальних навчальних закладах та закладах з особливими умовами навчання складаються ті орієнтації, навички, знання, що в подальшому значною мірою будуть визначати особливості всієї сфери фізичної культури та спорту, їх реальне місце й значимість у суспільстві. Ось чому досліджувався рейтинг різновидів навчальної діяльності студентів різних напрямів підготовки як в Україні так і країн східної Європи в процесі їх фахового становлення. Досліджуваним були запропоновані анкети з різновидами навчальної діяльності: лекційні, лабораторні, семінарські, методичні заняття, практика, самостійна робота і практичні заняття блоку професійно зорієнтованих предметів, які вони повинні були оцінити за десятибальною шкалою. Виявлено, що у студентів (курсантів) до випускного курсу підвищується розуміння важливості методичних та практичних навичок для фахової підготовки. Студенти (курсанти) молодших курсів нижче оцінюють значення для свого професійного становлення методичних занять і фахової практики, але до випускного курсу у них підвищується розуміння важливості методичних та практичних навичок з проведення занять для фахової підготовки. Рейтинг же лекційних, лабораторних і семінарських занять у старшокурсників знижується. Значення ж лекційних, лабораторних і семінарських занять у старшокурсників знижується. Найбільш значимим різновидом навчальної діяльності для професійного становлення майбутнього фахівця на думку студентів-фізкультурників деяких вузів Європи є фахові практичні заняття, а найменший рейтинг має самостійна робота. Даний факт може бути інформативним стосовно відношення студентів (курсантів) до самостійної роботи та ставить питання про можливий перегляд співвідношення аудиторних і самостійних занять. Крім того, встановлено, що до старших курсів спостерігається загальна тенденція зниження витрат часу на самопідготовку, а з загального об’єму самостійної роботи студенти (курсанти) найбільше часу відводять на своє фізичне вдосконалення. Найбільш значимим різновидом навчальної діяльності для професійного становлення майбутнього фахівця з фізичної культури, на думку молоді, є практичні заняття зі спортивних дисциплін.