Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/29004
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБратко, І.С.-
dc.date.accessioned2018-11-07T07:55:32Z-
dc.date.available2018-11-07T07:55:32Z-
dc.date.issued2018-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/29004-
dc.description.abstractУ статті здійснено дослідження та теоретичних аспектів механізмів публічного управління цивільним захистом населення в умовах надзвичайного стану. Зокрема, обґрунтовано положення про те що центральним для розуміння механізмів публічного управління цивільним захистом є категорія «надзвичайна ситуація». В науковій літературі та нормативно-правових актах існує чимало підходів до визначення цього поняття. Законодавство України визначає надзвичайну ситуацію як обстановку на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній, яка класифікується за видами та рівнями, що характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності людей та довкілля, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, яка призвела або може призвести до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, значних матеріальних втрат та неможливості проживання населення на такій території Доведено, що місце системи цивільного захисту в загальній структурі національної безпеки держави визначається її функціональним призначенням - захистом населення та територій від загроз небезпечного характеру, незалежно від їх природи. З теоретичної точки зору, цивільний захист є невід'ємним елементом системи національної безпеки, що функціонує у тісному взаємозв'язку з такими її складовими, як воєнна безпека, економічна безпека, екологічна безпека та інформаційна безпека. В умовах збройного конфлікту межа між воєнною безпекою та цивільним захистом стає особливо рухомою, оскільки захист цивільного населення від наслідків бойових дій є одночасно і завданням збройних сил, і завданням системи цивільного захисту державної влади, військовим командуванням та силами цивільного захисту. Зауважено, що місце системи цивільного захисту в загальній структурі національної безпеки держави визначається її функціональним призначенням - захистом населення та територій від загроз небезпечного характеру, незалежно від їх природи. З теоретичної точки зору, цивільний захист є невід'ємним елементом системи національної безпеки, що функціонує у тісному взаємозв'язку з такими її складовими, як воєнна безпека, економічна безпека, екологічна безпека та інформаційна безпека. В умовах збройного конфлікту межа між воєнною безпекою та цивільним захистом стає особливо рухомою, оскільки захист цивільного населення від наслідків бойових дій є одночасно і завданням збройних сил, і завданням системи цивільного захисту . Визначено, що формування механізмів державного управління цивільним захистом в умовах надзвичайного стану має носити характер системної цифрової та інституційної трансформації. Вона передбачає перехід від лінійної моделі реагування до проактивної та адаптивної моделі управління ризиками, що базується на об'єктивних математичних даних та гнучких управлінських структурах.uk_UA
dc.subjectмеханізми державного управлінняuk_UA
dc.subjectцивільний захист населенняuk_UA
dc.subjectнадзвичайний станuk_UA
dc.subjectнаціональна безпекаuk_UA
dc.subjectгібридні загрозиuk_UA
dc.titleТеоретичні аспекти механізмів публічного управління системи цивільного захисту населення в умовах надзвичайного стануuk_UA
dc.title.alternativeTheoretical Aspects Of Public Administration Mechanisms Of The Civil Protection System Of The Population Under Emergency Conditionsuk_UA
Розташовується у зібраннях:Volume 3

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Bratko.pdf455,25 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.