ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ НА ПРИНЦИПАХ СОЦІАЛЬНОЇ ЯКОСТІ ТА ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНОГО ВРЯДУВАННЯ

Abstract

Статтю присвячено формуванню теоретичної основи соціальних механізмів підвищення якості життя населення шляхом поєднання концепцій соціальної якості, людських можливостей, публічної цінності та колаборативного врядування. Визначено, що результативна соціальна політика має оцінювати не лише обсяг ресурсів або кількість послуг, а суспільні умови, за яких людина здатна користуватися правами, реалізовувати можливості, брати участь у житті громади та впливати на рішення. Охарактеризовано взаємопов’язані умови соціальної якості: безпеку соціально-економічного становища, фактичне включення до суспільних інститутів, згуртованість спільнот та уповноваженість людини. Показано, що підхід людських можливостей дозволяє врахувати різну здатність людей перетворювати однакові ресурси на фактичні результати. Концепцію публічної цінності використано для обґрунтування необхідності узгодження суспільно корисного результату, легітимності та організаційної спроможності. Колаборативне врядування розглянуто як спосіб залучення органів влади, громадськості, бізнесу й надавачів послуг до спільного визначення проблем і реалізації рішень. Запропоновано принципи формування соціальних механізмів: гідність, реальна доступність, справедливість, участь, субсидіарність, територіальна чутливість, підзвітність і збереження публічної відповідальності. Обґрунтовано причинно-логічний ланцюг «ресурси — доступ — можливості — участь — суспільний результат», який може бути використаний для проєктування регіональних програм і оцінювання їх впливу на якість життя населення.