Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/29039
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПупенко, А.В.-
dc.date.accessioned2019-05-26T07:12:50Z-
dc.date.available2019-05-26T07:12:50Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/29039-
dc.description.abstractУ статті досліджено теоретико-методологічні та прикладні засади формування й функціонування механізмів державного регулювання військово-економічної діяльності з урахуванням сучасного зарубіжного досвіду. Обґрунтовано, що трансформація характеру воєнних загроз, зростання ролі технологічного чинника, ускладнення глобальних ланцюгів постачання, посилення конкуренції за критичні ресурси та необхідність швидкого нарощування оборонно-промислових спроможностей зумовлюють необхідність переходу від переважно адміністративного управління військово-економічною сферою до комплексної моделі стратегічного державного регулювання. Досліджено особливості державного регулювання військово-економічної діяльності у США, країнах Європейського Союзу та НАТО, а також окремі підходи Німеччини, Великої Британії, Японії та Республіки Корея. Визначено основні інструменти такого регулювання: стратегічне планування, оборонне бюджетування, державні оборонні закупівлі, багаторічні контракти, стимулювання інвестицій у виробничі потужності, підтримку критичних ланцюгів постачання, державно-приватне партнерство, фінансування оборонних досліджень і розробок, розвиток людського капіталу, стандартизацію, міжнародну кооперацію та економічне стримування. Встановлено, що сучасна модель державного регулювання військово-економічної діяльності має ґрунтуватися на поєднанні ринкових механізмів із цільовим державним втручанням у стратегічно важливі сегменти економіки. На основі порівняльного аналізу запропоновано концептуальну модель механізму державного регулювання військово-економічної діяльності України, що передбачає інтеграцію стратегічного, фінансово-економічного, інноваційно-технологічного, виробничо-інвестиційного, закупівельного, логістичного, кадрового та міжнародно-коопераційного компонентів. Обґрунтовано доцільність формування системи довгострокових державних замовлень, розвитку механізмів страхування та розподілу ризиків, створення резервів критичних матеріалів, стимулювання локалізації виробництва, розширення участі малого та середнього бізнесу в оборонних ланцюгах доданої вартості, розвитку спільних виробництв із міжнародними партнерами та запровадження системи оцінювання результативності державного регулювання. Визначено, що використання зарубіжного досвіду має здійснюватися не шляхом його механічного копіювання, а через адаптацію найбільш ефективних інструментів до інституційних, економічних і безпекових умов України.uk_UA
dc.publisherНУЦЗУuk_UA
dc.subjectвійськово-економічна діяльністьuk_UA
dc.subjectдержавне регулювання,uk_UA
dc.subjectоборонно-промисловий комплексuk_UA
dc.subjectоборонна промисловістьuk_UA
dc.subjectоборонні закупівліuk_UA
dc.subjectвійськова економікаuk_UA
dc.subjectдержавне замовленняuk_UA
dc.subjectстратегічне плануванняuk_UA
dc.subjectланцюги постачанняuk_UA
dc.subjectдержавно-приватне партнерствоuk_UA
dc.subjectміжнародна коопераціяuk_UA
dc.subjectекономічна безпекаuk_UA
dc.titleМЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІЙСЬКОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУuk_UA
dc.title.alternativeMECHANISMS OF GOVERNMENT REGULATION OF MILITARY-ECONOMIC ACTIVITY BASED ON INTERNATIONAL EXPERIENCEuk_UA
Розташовується у зібраннях:Вісник НУЦЗ України. Серія: Державне управління 2019/ВИПУСК 10

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Pupenko.pdf378,63 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.