Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/29065
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorОтрош, Юрій Анатолійович-
dc.contributor.authorЛомакін, Владислав Віталійович-
dc.contributor.authorСіпко, Олександр Володимирович-
dc.date.accessioned2026-09-09T09:25:55Z-
dc.date.available2026-09-09T09:25:55Z-
dc.date.issued2026-05-20-
dc.identifier.citationХII Міжнародна конференція АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНЖЕНЕРНОЇ МЕХАНІКИuk_UA
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/29065-
dc.descriptionУ роботі розглянуто основні підходи до фізичного захисту енергооб’єктів як важливих складових критичної інфраструктури. Визначено основні загрози для енергетичного обладнання в умовах ракетно-артилерійських ударів та атак безпілотних літальних апаратів, а також проаналізовано способи зменшення наслідків таких впливів. Розглянуто основні конструктивні рішення для захисту енергетичного обладнання: тимчасові та швидкомонтовані захисні екрани, заглиблені й напівзаглиблені споруди, наземні монолітні залізобетонні оболонки та комбіновані системи. Особливу увагу приділено врахуванню вибухового, уламкового, температурного та пожежного впливів, а також взаємодії конструкції з фундаментом і ґрунтовою основою. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до проєктування захисних конструкцій з урахуванням міцності, стійкості, пожежної безпеки та можливості подальшого технічного обслуговування енергетичного обладнання. Вибір конкретного способу захисту має залежати від характеристик об’єкта, типу обладнання, можливих загроз, ґрунтових та будівельних умов і вимог експлуатації. Запропонований підхід передбачає послідовне визначення критичного обладнання, оцінювання можливих впливів, вибір конструктивної схеми та перевірку її на дію вибухових, уламкових і температурних навантажень із додатковим урахуванням вимог до фундаментів, пожежної безпеки та експлуатаційної придатності.uk_UA
dc.description.abstractУ роботі розглянуто сучасні підходи до забезпечення фізичного захисту енергооб’єктів як складових критичної інфраструктури в умовах ракетно-артилерійських уражень та атак ударних безпілотних літальних апаратів. Проаналізовано основні конструктивні рішення, спрямовані на зменшення наслідків прямого та непрямого ураження енергетичного обладнання. Розглянуто тимчасові екранувальні споруди, заглиблені та напівзаглиблені конструкції, наземні монолітні залізобетонні оболонки, а також комбіновані системи захисту. Визначено необхідність комплексного врахування вибухового, уламкового, температурного та пожежного впливів, а також роботи системи «споруда–фундамент–ґрунтова основа». Обґрунтовано, що вибір конструктивного рішення має здійснюватися з урахуванням призначення енергооб’єкта, характеристик обладнання, умов майданчика, ґрунтової основи, можливостей будівельно-монтажних робіт та вимог експлуатаційної придатності. Запропонований підхід передбачає комплексне поєднання конструктивної міцності, протипожежного захисту та можливості безпечного обслуговування енергетичного обладнання.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherОдеська державна академія будівництва та архітектуриuk_UA
dc.relation.ispartofseriesУДК;621.311:614.841-
dc.subjectенергооб’єкти, фізичний захист, критична інфраструктура, захисні споруди, залізобетонні конструкції, вибухове навантаження, уламковий вплив, пожежна безпека, фундаментна системаuk_UA
dc.titleПідходи фізичного захисту енергооб’єктівuk_UA
dc.typeThesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ОДАБА 2026 Отрош Сіпко Ломакін.pdf555,15 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.