Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/4948
Назва: СТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ ФАХІВЦІВ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Автори: Харламова, Юлія Євгенівна
Ключові слова: стратегія, стратегічні засади державного управління, підготовка фахівців служби цивільного захисту, цивільний захист, державне управління у сфері цивільного захисту
Дата публікації: 2017
Видавництво: Національний університет цивільного захисту України
Бібліографічний опис: Вісник Національ-ного університету цивільного захисту України
Короткий огляд (реферат): Формування багатоукладної системи освіти і розвиток ринку освітніх послуг мали істотний вплив на умови діяльності навчальних закладів України. Зовнішнє середовище функціонування навчальних закладів стало якісно іншим. У навчальних закладах виникла необхідність адаптації до нових економічних умов, зокрема до умов конкуренції. За таких обставин управління навчальним закладом має бути більш пристосованим до «ринкової саморегуляції». Сьогодення ставить вимоги, що висуваються суспільством до навчальних закладів та, насамперед, до університетів, які пов’язані не тільки з тим, що вони повинні бути більш динамічними і рухливими, а й з тим, що від них очікують більшої відкритості та доступності. Навчальним закладам необхідно більш точно і активно позиціонувати свій внесок в інноваційний процес та соціальний розвиток сучасного суспільства. Тому є необхідність у стратегічному підході до управління сучасними навчальними закладами, у тому числі і навчальних закладів та науково-дослідних установ ДСНС України.
Опис: Стратегічне управління являє собою програмний спосіб мислення та управління, що забезпечує узгодження цілей, можливостей організації та інтересів працівників. Існує три основні фази стратегічного управління: стратегічний аналіз, стратегічний вибір (або власне стратегічне планування) і реалізація стратегії. Під час проведення дослідження було виявлено, що процес стратегічного планування (див. рис. 1) значно відрізняється від процесу прийняття оперативних рішень. У першому необхідно вирішувати задачі, що пов’язані з вибором альтернативних рішень, це стосується вибору цілей самої організації, розподілу її ресурсів, вибору стратегічних задач. Пошук альтернативних рішень здебільшого обумовлений адаптивним характером стратегічного планування.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/4948
Розташовується у зібраннях:

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Kharlamova.doc170,5 kBMicrosoft WordПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.