Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/6816
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorТарадуда, Дмитро Віталійович-
dc.contributor.authorФедоров, Олександр Сергійович-
dc.date.accessioned2018-04-27T06:22:50Z-
dc.date.available2018-04-27T06:22:50Z-
dc.date.issued2018-03-29-
dc.identifier.citationМатеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених «Проблеми та перспективи забезпечення цивільного захисту»ru_RU
dc.identifier.issnУДК 614.8-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/6816-
dc.descriptionУкраїна за насиченістю території промисловими об’єктами перевищує розвинені єв- ропейські держави. Значну частину з них становлять потенційно небезпечні об’єкти (далі ПНО), пов’язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибу- хонебезпечних і пожежонебезпечних речовин. На сьогодні Державний реєстр об'єктів під- вищеної небезпеки містить докладні відомості про понад 23 тис. таких об`єктів. Статистичні дані свідчать, що у період з 2012 по 2016 роки в Україні щороку в серед- ньому на потенційно небезпечних об’єктах виникало 125 надзвичайних ситуацій (хімічне за- бруднення довкілля, пожежі, вибухи тощо), унаслідок чого в середньому щороку гинуло 85 осіб, а матеріальні збитки становили 288 млн. грн. [1-4]. Тому проблема забезпечення безпе- ки ПНО і надійного захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного характеру на сьогодні є актуальною. Загальним недоліком більшості розроблених концепцій моніторингу та забезпечення без- пеки ПНО є відсутність системності та комплексного підходу, адже небезпечні фактори, що здійс- нюють негативний вплив на ПНО, знаходяться в тісному взаємозв'язку один з одним. У ході цієї взаємодії виникає результуючий комплекс загроз, який не є простою їх сукупністю. Виходячи з цього, забезпечити ефективну протидію існуючим та потенційним факторам небезпеки можна тільки враховуючи особливості кожного з них, а також специфіку їх виникнення. Отже, можна зробити висновок, що стан безпеки ПНО носить комплексний і системний характер. Як показав аналіз останніх досліджень і публікацій, вирішення проблеми забезпечен- ня техногенної безпеки ПНО на сьогодні не можливе без проведення постійного комплекс- ного моніторингу та аналізу стану їх безпеки. У зв'язку з цим розробка програмно-технічних засобів моніторингу стану техногенної безпеки на основі обґрунтованого аналітичного апа- рату оцінки безпеки ПНО є надзвичайно актуальним завданням.ru_RU
dc.description.abstractУкраїна за насиченістю території промисловими об’єктами перевищує розвинені єв- ропейські держави. Значну частину з них становлять потенційно небезпечні об’єкти (далі ПНО), пов’язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибу- хонебезпечних і пожежонебезпечних речовин. На сьогодні Державний реєстр об'єктів під- вищеної небезпеки містить докладні відомості про понад 23 тис. таких об`єктів.ru_RU
dc.language.isoukru_RU
dc.publisherНаціональний університет цивільного захисту Україниru_RU
dc.subjectнадзвичайна ситуаціяru_RU
dc.subjectтехногенна безпекаru_RU
dc.subjectпотенційно небезпечний об’єктru_RU
dc.titleЩОДО АКТУАЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНО-ТЕХНІЧНОГО КОМПЛЕКСУ МОНІТОРИНГУ ТА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВru_RU
dc.typeOtherru_RU
Розташовується у зібраннях:Кафедра організації та технічного забезпечення аварійно-рятувальних робіт

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Федоров.pdfТези15,03 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.