Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/8992
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorТарадуда, Дмитро Віталійович-
dc.date.accessioned2019-05-28T10:13:20Z-
dc.date.available2019-05-28T10:13:20Z-
dc.date.issued2019-04-10-
dc.identifier.citationМатеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених «Проблеми та перспективи забезпечення цивільного захисту»ru_RU
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/8992-
dc.descriptionПроблема забезпечення техногенної безпеки промислових об’єктів в цілому та потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) зокрема знаходить висвітлення у багатьох наукових працях як зарубіжних вчених, так і вітчизняних дослідників. Загальним недоліком більшості розроблених концепцій моніторингу та забезпечення безпеки ПНО є відсутність системності та комплексного підходу, адже небезпечні фактори, що здійснюють негативний вплив на ПНО, знаходяться в тісному взаємозв'язку один з одним. У ході цієї взаємодії виникає результуючий комплекс загроз, який не є простою їх сукупністю. Виходячи з цього, забезпечити ефективну протидію існуючим та потенційним факторам небезпеки можна тільки враховуючи особливості кожного з них, а також специфіку їх виникнення. Отже, можна зробити висновок, що стан безпеки ПНО носить комплексний і системний характер. Як показав аналіз останніх досліджень і публікацій, вирішення проблеми забезпечення техногенної безпеки ПНО на сьогодні не можливе без проведення постійного комплексного моніторингу та аналізу стану їх безпеки. У зв'язку з цим виникає необхідність розробки програмно-технічних засобів моніторингу стану техногенної безпеки ПНО на основі аналітично обґрунтованих алгоритмів функціонування. На початковому етапі виникнення надзвичайної ситуації, до появи вражаючих чинників (надлишковий тиск ударної хвилі при виникненні вибуху, відкрите полум’я, висока температура тощо), від технічних засобів збору інформації надходять сигнали про виникнення в середньому не більше двох небезпечних факторів, які можуть спровокувати подальше виникнення та розвиток надзвичайної ситуації. Тому при фіксуванні трьох і більше факторів можна зробити висновок, що надзвичайна ситуація вже трапилася, і така кількість провокуючих факторів пояснюється дією на технологічне обладнання чи обладнання системи вражаючих чинників надзвичайної ситуації. Оскільки пріоритетним є попередження надзвичайних ситуацій на ПНО, то нас цікавить саме початковий етап виникнення надзвичайної ситуації до появи вражаючих чинників. Отже, необхідно розглядати одночасне виникнення усередненої максимально можливої кількості небезпечних факторів (два), що можуть призвести до виникнення надзвичайної ситуації. Таким чином, функціонування програмно-технічного комплексу моніторингу та управління безпекою ПНО за відповідними алгоритмами дозволяє проводити моніторинг стану небезпеки реального об’єкта в режимі online, а отже становить практичну цінність з погляду трьох сторін: керівника організації, на території якої знаходиться ПНО, тому що він зацікавлений у безаварійній роботі об’єкта протягом якомога тривалішого часу; державних органів нагляду, до функціональних обов’язків яких входять перевірки стану безпеки ПНО та страхових компаній для розробки ефективних бізнес-проектів.ru_RU
dc.description.abstractПроблема забезпечення техногенної безпеки промислових об’єктів в цілому та потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) зокрема знаходить висвітлення у багатьох наукових працях як зарубіжних вчених, так і вітчизняних дослідників. Загальним недоліком більшості розроблених концепцій моніторингу та забезпечення безпеки ПНО є відсутність системності та комплексного підходу, адже небезпечні фактори, що здійснюють негативний вплив на ПНО, знаходяться в тісному взаємозв'язку один з одним. У ході цієї взаємодії виникає результуючий комплекс загроз, який не є простою їх сукупністю. Виходячи з цього, забезпечити ефективну протидію існуючим та потенційним факторам небезпеки можна тільки враховуючи особливості кожного з них, а також специфіку їх виникнення. Отже, можна зробити висновок, що стан безпеки ПНО носить комплексний і системний характер. Як показав аналіз останніх досліджень і публікацій, вирішення проблеми забезпечення техногенної безпеки ПНО на сьогодні не можливе без проведення постійного комплексного моніторингу та аналізу стану їх безпеки. У зв'язку з цим виникає необхідність розробки програмно-технічних засобів моніторингу стану техногенної безпеки ПНО на основі аналітично обґрунтованих алгоритмів функціонування. На початковому етапі виникнення надзвичайної ситуації, до появи вражаючих чинників (надлишковий тиск ударної хвилі при виникненні вибуху, відкрите полум’я, висока температура тощо), від технічних засобів збору інформації надходять сигнали про виникнення в середньому не більше двох небезпечних факторів, які можуть спровокувати подальше виникнення та розвиток надзвичайної ситуації. Тому при фіксуванні трьох і більше факторів можна зробити висновок, що надзвичайна ситуація вже трапилася, і така кількість провокуючих факторів пояснюється дією на технологічне обладнання чи обладнання системи вражаючих чинників надзвичайної ситуації. Оскільки пріоритетним є попередження надзвичайних ситуацій на ПНО, то нас цікавить саме початковий етап виникнення надзвичайної ситуації до появи вражаючих чинників. Отже, необхідно розглядати одночасне виникнення усередненої максимально можливої кількості небезпечних факторів (два), що можуть призвести до виникнення надзвичайної ситуації. Таким чином, функціонування програмно-технічного комплексу моніторингу та управління безпекою ПНО за відповідними алгоритмами дозволяє проводити моніторинг стану небезпеки реального об’єкта в режимі online, а отже становить практичну цінність з погляду трьох сторін: керівника організації, на території якої знаходиться ПНО, тому що він зацікавлений у безаварійній роботі об’єкта протягом якомога тривалішого часу; державних органів нагляду, до функціональних обов’язків яких входять перевірки стану безпеки ПНО та страхових компаній для розробки ефективних бізнес-проектів.ru_RU
dc.language.isoukru_RU
dc.publisherНаціональний університет цивільного захисту Україниru_RU
dc.subjectнадзвичайна ситуаціяru_RU
dc.subjectпотенційно небезпечний об‘єктru_RU
dc.subjectтехногенна безпекаru_RU
dc.titleЩодо розробки програмно-технічного комплексу моніторингу та управління безпекою ПНОru_RU
dc.typeThesisru_RU
Розташовується у зібраннях:Кафедра організації та технічного забезпечення аварійно-рятувальних робіт



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.