Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/9284
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorKorytchenko, Kostyantyn-
dc.contributor.authorKrivosheyev, Pavel-
dc.contributor.authorDubinin, Dmytro-
dc.contributor.authorLisniak, Andrii-
dc.contributor.authorAfanasenko, Kostiantyn-
dc.contributor.authorHarbuz, Serhii-
dc.contributor.authorBuskin, Olga-
dc.contributor.authorNikorchuk, Andriy-
dc.contributor.authorTsebriuk, Ivan-
dc.date.accessioned2019-09-04T10:37:21Z-
dc.date.available2019-09-04T10:37:21Z-
dc.date.issued2019-08-
dc.identifier.citationEastern-European Journal of Enterprise Technologiesru_RU
dc.identifier.issn1729-3774-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/9284-
dc.description.abstractДосліджувалася проблема ініціювання детонації в пульсуючих детонаційних двигунах. Напрямком вирішення даної проблеми обрано застосування детонаційних труб з багатоосередковим запалюванням. Як джерела запалювання використані два іскрових розряди, які запалювалися синхронно. Іскрові розряди запалювалися на відстані, за якої забезпечувалась інтенсивна газодинамічна взаємодія між розрядами. Взаємодія полягала в зіткненні ударних хвиль, що генеруються іскровими розрядами. В результаті, в області між іскровими проміжками забезпечувалося зростання температури газу за рахунок зіткнення ударних хвиль, що зустрічно рухаються. Дослідження впливу двоіскрового запалювання на час і довжину ділянки переходу горіння в детонацію в детонаційній трубі проведено шляхом порівняння параметрів переходу в випадках одноіскрового і двоіскрового запалювання за інших рівнозначних умов досліджень. Дослідження проводилися на детонаційної трубі довжиною 2,3 м і внутрішнім діаметром 22 мм. Свічки запалювання розташовувалися в торцевій частині труби. Використовувалася стехіометрична суміш пропану з киснем, що на 50 % розбавлена азотом за початковим тиску в суміші, що дорівнює 50 кПа. Для реєстрації часу розповсюдження фронту реакції і вимірювання швидкості процесу труба оснащувалася 22-ма іонізаційними датчиками. Відстань між джерелами запалювання дорівнювало 6 мм. Довжина розрядного проміжку в кожному джерелі запалювання становила 2,5 мм. Джерела запалювання у вигляді свічок запалювання підключалися до високовольтних блоків із повною енергією розряду 3,3 Дж. За результатами досліджень виявлено скорочення відстані переходу горіння в детонацію в 1.6...2 рази і часу переходу з 3,9 мс до 1,2 мс в разі переходу від одноіскрового до двоіскрового запалювання. Отримані результати можуть бути використані під час проектування систем запалювання в пульсуючих детонаційних двигунах.ru_RU
dc.language.isoenru_RU
dc.publisherPC «TECHNOLOGY CENTER»ru_RU
dc.relation.ispartofseries;4/5 ( 100 ) 2019-
dc.subjectдетонаційна труба, багатоосередкове запалювання, перехід горіння в детонацію, іскрове запалюванняru_RU
dc.titleExperimental research into the influence of two-spark ignition on the deflagration to detonation transition process in a detonation tuberu_RU
dc.typeArticleru_RU
Розташовується у зібраннях:Кафедра пожежної і техногенної безпеки об'єктів та технологій

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
EEJET Article.pdf794,13 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.