РОБОТА БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ ПО БОРОТЬБІ З ЕПІДЕМІЄЮ ТИФУ У ХАРКІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (перша половина 1919 р.)

Abstract

У статті досліджується діяльність більшовицької влади по боротьбі з епідемією висипного тифу на Харківщині під час першого захоплення території губернії у січні–червні 1919 р. В результаті були ліквідовані земські лікарська та санітарна організації, кількість лікарів скоротилася більше, ніж в двічі, ліки та засоби дезінфекції більшовицький «Фармпод» конфіскував з аптек та лікарень, і вони стали недоступні цивільному населенню. Більшовики фінансували лише 5% кошторису протитифозних заходів, мобілізовували до Червоної армії медперсонал, а решті не сплачували зарплатню, не забезпечили роботу утилізаційного заводу, для військових потреб конфіскували міські санітарні автомобілі. Кількість тифозних ізоляторів скоротилася на 10%, їм не вистачало дров, медикаментів, медичних працівників та обслуги. Створені більшовиками санітарно-епідемічні підвідділи копіювали відповідні земські органи, тільки не профінансовані, не самостійні, обмежені в кадрах. Хворих на тиф цивільних виганяли з лікарень та ізоляторів, щоб лікувати червоноармійців, що призвело до різкого погіршення епідемічної ситуації. Роблячи все для військової перемоги, більшовицька влада фактично, під час безпрецедентної епідемії тифу, кинула місцеве населення Харківщини напризволяще. В результаті за півроку панування більшовиків, з січня по червень 1919 р., кількість хворих на тиф у Харківській губернії зросла у 65 разів. Діяльність більшовицької влади по боротьбі з епідемією тифу виявилась вкрай не ефективною, ситуацію вдалося стабілізувати лише після відступу Червоної армії відновленій земській санітарно-медичній організації.