http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20281 2026-05-09T02:34:33Z 2026-05-09T02:34:33Z Тімченко, Марина http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20288 2024-06-18T15:44:35Z 2023-05-30T00:00:00Z

Title: Дихальні вправи та їх використання під час відновлення організму та психіки осіб, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру Authors: Тімченко, Марина Abstract: Анотація. Перспективи використання дихальних психотехнологій у психології, психотерапії та різноманітних системах розвитку створили необхідність заново подивитися на функцію дихання, а також визначити і уточнити місце самого процесу дихання в життєдіяльності і розвитку людини, роль інтенсивних дихальних психотехнологій у широкому спектрі дихальних практик. Розглянуті позитивні моменти та недоліки у використанні системи парадоксальної дихальної гімнастики А. Стрельнікової, методики вольового дихання К. Бутейка, методики ребефінгу (зв’язного свідомого дихання) та його варіантів: вайвейшен, LRT, холотропного дихання С. Грофа, тощо. Запропоновано спеціальний клас дихальних вправ, які можуть замінити і згладити більшість недоліків та побічних ефектів існуючих на сьогодні дихальних напрямків та слугувати основою для їх використання у соляних кімнатах (печерах) з метою відновлення організму та психіки осіб, постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру (екскомбатанти, внутрішньо переміщені особи, колишні військовополонені, родичі загиблих захисників України та ін.). Теоретичною основою для суті запропонованого спеціального класу дихальних вправ послужили класифікації існуючих на сьогодні дихальних практик на основі їх використання та на основі отриманого від них ефекту.

2023-05-30T00:00:00Z Лич, Оксана Ічанська, Олена Гірчук, Олеся http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20287 2024-06-18T15:36:11Z 2023-05-30T00:00:00Z

Title: Особливості переживання самотності молодими жінками під час війни Authors: Лич, Оксана; Ічанська, Олена; Гірчук, Олеся Abstract: Стаття присвячена теоретичному аналізу та емпіричному дослідженню особливостей відчуття самотності у жінок в період молодості в умовах війни. Для розкриття зазначеної проблеми наведено розуміння самотності як соціального та психологічного феномену у вітчизняній та зарубіжній літературі та означено психологічні характеристики періоду молодості. Теоретично доводиться, що самотність – це складне явище, яке відчували протягом життя більшість людей різного віку, але найбільш вразливими є молоді жінки. Наводяться найбільш вагомі емпіричні результати психодіагностичних методик, отриманих онлайн-тестуванням, що доводять відмінність у суб’єктивному відчутті самотності відповідно до гостроти його переживання. Здійснено порівняльний аналіз двох груп з середнім та високим рівнями переживання самотності з використанням методів математичної статистики. В групі молодих жінок з середнім рівнем відчуття самотності значно вищі показники за шкалами «самопочуття», «активність», «настрій», на відміну від молодих жінок з високим рівнем відчуття самотності. Проаналізовано зв'язок між ступенем переживання самотності та функціональними станами (самопочуття, активність, настрій) на основі кореляційного аналізу статистичного пакету «SPSS». Встановлено, що молоді жінки, які відчувають самотність на середньому рівні продовжують здійснювати свою професійну діяльність, намагаються бути активними, спроможними переживати різні емоції, підтримуючи якість свого життя в умовах війни. Молоді жінки з високим рівнем відчуття самотності мають пригнічений стан загального самопочуття, поганий настрій та відсутність активно діяти, через що погіршується якість їхнього життя. І такий стан, на який впливають внутрішні та зовнішні чинники, посилюються через дистанціювання з оточуючими, що впливає на несвоєчасність надання допомоги.

2023-05-30T00:00:00Z Литовченко, Ніна Боришкевич, Катерина http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20286 2024-06-18T15:39:22Z 2023-05-30T00:00:00Z

Title: Особистісні особливості переживання екстремальної ситуації Authors: Литовченко, Ніна; Боришкевич, Катерина Abstract: Психологічне дослідження спрямоване на обґрунтування та опис особистісних особливостей переживання людиною екстремальних ситуацій життя. Об’єднувальною ознакою для понять (життєві, критичні, кризові, надзвичайні, травмівні, екстремальні ситуації) є екстраординарність в життєвому досвіді людини. Така ситуація суттєво впливає на людину, викликає сильні емоційні переживання, обумовлює зміни в структурі особистості (у першу чергу – в ціннісно-смисловій, емоційно-вольовій сферах особистості), трансформує її, призводить до різкої зміни основних характеристик життєдіяльності. Вплив екстремальної ситуації відбувається таким чином, що у людини активізуються переживання як особлива внутрішня робота по подоланню життєвих подій або травм і необхідність залучення ресурсів для подолання ситуації. Суб’єктивні переживання виступають особливою формою внутрішньої діяльності, націленою на відновлення психологічної рівноваги, втраченої осмисленості буття. Особливості переживання залежать від того, які смисли людина вкладає в ситуацію, яку переживає. У результаті проведеного емпіричного дослідження та порівняння особливостей переживання екстремальних ситуацій з переживанням життєвих подій виявлено суттєві, статистично значимі відмінності, пов’язані з переживанням комбатантами відчуття своєї місії в цьому світі, переконаністю в тому, що переживання важких подій сповнене смислу, з позитивною оцінкою пройденого життєвого шляху, задоволеністю тим, що вдалося досягнути й вирішити. У дослідженні показано, що переважній більшості досліджуваних, яким довелося пережити екстремальну ситуацію, властиві ціннісні переживання, які відзначаються формуванням нових смислів. Серед досліджуваних контрольної вибірки, навпаки, переважають реалістичні переживання, у ході яких особистість приймає реальність такою, як вона є, пристосовується до неї, відмовляється від того смислу життя, який був раніше.

2023-05-30T00:00:00Z Мацегора, Яніна Колесніченко, Олександр Приходько, Ігор Байда, Максим http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20285 2024-06-18T15:17:02Z 2023-05-30T00:00:00Z

Title: Особливості військових цінностей у військовослужбовців-учасників бойових дій з посттравматичними стресовими реакціями Authors: Мацегора, Яніна; Колесніченко, Олександр; Приходько, Ігор; Байда, Максим Abstract: За результатами проведеного дослідження визначено особливості військових цінностей у військовослужбовців-учасників бойових дій, у яких спостерігаються посттравматичні стресові реакції. У дослідженні прийняли участь військовослужбовці-учасники бойових дій, яких було поділено на дві групи: військовослужбовці, які мають ознаки посттравматичних стресових реакцій – 61 особа; та військовослужбовці, які не мають виражених посттравматичних стресових реакцій – 277 осіб. Вік учасників дослідження від 20 до 55 років. Визначено, що військові цінності не дозволяють надійно передбачити посттравматичні стресові реакції у військовослужбовців-учасників бойових дій, проте не можна нехтувати їх роллю у регулюванні взаємин військовослужбовців, які мають ознаки посттравматичних стресових реакцій. У військовослужбовців, які мають ознаки посттравматичного реагування, в ієрархії цінностей є виражена векторність від тріади сміливості, як уявлення про гідне поводження військовослужбовця, до тріади усвідомлення власної нестачі сил для здійснення протидії, власної ненадійності для оточуючих. Психологічна травматизація значно вплинула на структуру військових цінностей військовослужбовців, зробивши їх ненадійною ланкою військової команди. Так, їх структура цінностей, яка має регулювати професійну діяльність, відбиває їх зосередженість на травматичних аспектах – для них реалізація сміливості є виходом за межі уявлень про власні можливості, а професійність асоціюється із здоланням труднощів. Вони вважають, що пережитий досвід дозволяє їм керуватися власними уявленнями про обов’язок перед військовою командою, діяти на свій розсуд. Відсутність в структурі цінностей військовослужбовців з ознаками посттравматичних стресових реакцій на відміну від військовослужбовців, у яких після участі в бойових діях збережене психічне здоров’я, фактору, що дозволяє бути відповідним змінам, вірогідно також посилює травматичний ефект дії бойових стресорів.

2023-05-30T00:00:00Z