http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20251 Wed, 24 Jun 2026 01:56:46 GMT 2026-06-24T01:56:46Z http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/24268 Title: ОСОБЛИВОСТІ САМООЦІНКИ ТА САМОПОВАГИ НАСЕЛЕННЯ НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ Authors: Скориніна-Погребна, Ольга Володимирівна Abstract: Наслідками окупаційного періоду є нав’язливі страхи, тривога, фобії; хронічний стрес, відчуття постійної напруги та неможливості розслабитися; неможливість пережити горе, втрати; депресивний стан, відчуття безнадіийності, втрати сенсу, безсилля, безрадісності; емоційні проблеми, почуття провини, сором, нав’язливе роздратування, агресія; проблеми соціальної дезадаптації. Description: Наслідками окупаційного періоду є нав’язливі страхи, тривога, фобії; хронічний стрес, відчуття постійної напруги та неможливості розслабитися; неможливість пережити горе, втрати; депресивний стан, відчуття безнадіийності, втрати сенсу, безсилля, безрадісності; емоційні проблеми, почуття провини, сором, нав’язливе роздратування, агресія; проблеми соціальної дезадаптації. Fri, 01 Mar 2024 00:00:00 GMT http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/24268 2024-03-01T00:00:00Z http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20851 Title: Психологічні особливості життєстійкості внутрішньо переміщених осіб Authors: Михлюк, Едуард; Логовський, Ігор Abstract: В статті розглядається питання вивчення життєстійкості у осіб, що внаслідок повномасштабного вторгнення були вимушені покинути власні домівки, рятуючись від війни. Життєстійкість відноситься до особливого класу особистісних та індивідуальних характеристик людини, які по праву можна вважати пов'язаними з духовними, ціннісними та моральними характеристиками особистості. Вони визначають такі орієнтири та особисті якості людини як – розуміння сенсу життя, доброчесність, наявність соціального інтересу, мотивованість на досягнення поставлених цілей, дотримання принципів віри, оптимізму, любові та самовіддачі. Феномен життєстійкості включає емоційно насичене поняття слова «життя» і психологічно актуальну властивість «стійкість». Життєстійкість як якість є своєрідною базою, що допомагає переробляти стресові впливи і трансформувати негативні враження у нові можливості, що особливо необхідно для людей, що були вимушені залишити рідні домівки та переїхати через війну у інші області чи навіть за кордон. Переселенці – це та категорія населення України, що потребує як ніхто інший психологічної допомоги та підтримки. А формування в них життєстійкості сприятиме їх швидкій адаптації до нових умов життя, організації дозвілля, розширення кола знайомств та самореалізації. У досліджені показано психологічні особливості прояву життєстійкості у переселенців жіночої статі та у переселенців чоловічої статі. Продемонстровано відмінності у стратегії обрання поведінкових паттернів у складних умовах життєдіяльності. Також наведено результати вивчення смисложиттєвих орієнтацій переселенців та показано відмінності у виборі ними копінг-стратегій, як механізмів прояву життєстійкості особистості в надскладних ситуаціях. Fri, 14 Jun 2024 00:00:00 GMT http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20851 2024-06-14T00:00:00Z http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20263 Title: Виклики соціально-психологічних комунікацій сучасного світу в умовах війни Authors: Юрченко, Любов; Харламов, Михайло; Гонтаренко, Людмила; Каріков, Сергій Abstract: Феномен соціально-психологічної комунікації прямо чи опосередковано пов'язує практично всі сфери людського життя і діяльності а саме, забезпечує накопичення і передачу соціального досвіду, елементів культури, здійснює управління та інші дії соціального механізму. І все це особливо важливо на фоні війни. Проникнення комунікації у всі сфери життєдіяльності супроводжується не тільки виникненням якісно нового типу соціальних структур і процесів, а й глибоким переосмисленням природи соціальної реальності, місця і ролі комуніканта в психологічному полі загострення соціально-психологічної небезпеки. Для успішного досягнення цілей, комунікаційна інформація має ґрунтуватися на знанні, умінні та стимулі, що не виключає також і емоції учасників, оскільки комунікант прагне емпатії, отриманню співчуття, а реципієнт шукає душевний комфорт. Питання соціально-психологічної комунікації стало центральним у дискусії про те, чим є теперішній світ і які зміни чекають людство у майбутньому. Інформаційні технології, які пов’язані з процесами комунікації роблять дуже вразливим кожного індивіда. За допомогою Інтернету, мобільного зв’язку можна у режимі реального часу спостерігати за акціями масових протестів, терористичними актами, або слухати промови радикально налаштованих політичних лідерів. Виявляється, що сьогодні вже не достатньо дотримуватися тільки тих норм, які продукують позитивні звичаї або традиції. Необхідний розвиток нового сенсу справедливості, нового, більш універсального розуміння людини, її гідності та поваги. Явище соціально-психологічної комунікації може призвести до того, що разом із наявною індивідуалізацією свідомості особистості виникає явище масової її реальної поведінки, у тому числі й політичної. Оскільки сучасні засоби комунікації здебільшого приватизуються різними політичними угрупованнями, є ризик отримати індивіда, який буде у реальному житті керуватися виключно емоційними, фоновими аспектами реальних подій, а не когнітивним, критичним осмисленням того, що насправді відбувається. Позитивні аргументи на користь феномену соціально-психологічної комунікації мають переважно очевидний характер: унаслідок розвитку сучасних технологій найкращі цивілізаційні здобутки мають стати спільним ресурсом усього людства. Зокрема сильні країни допоможуть слабшим, а об’єднання зусиль дасть змогу вийти на якісно новий рівень комунікації та взаєморозуміння. Fri, 14 Jun 2024 00:00:00 GMT http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20263 2024-06-14T00:00:00Z http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20262 Title: Особливості самооцінки та самоповаги населення на деокупованих територіях Authors: Скориніна-Погребна, Ольга Abstract: Вивчення можливостей збереження соціально-адаптивних можливостей людини, оновлення її життєвої активності, підвищення рівня психологічного благополуччя в умовах переживання тривалих травматичних подій є актуальним завданням, вирішення якого залежить від великої кількості спеціалістів різного профілю. Реабілітація постраждалих від воєнної агресії має різні аспекти: соціальні, медичні, психологічні. Успішність реабілітації, в якій мають брати участь як фахівці-професіонали, так і добровольці, волонтери, залежить від визначення державою зон їх відповідальності, так само як і сфери спільних зусиль. Наслідками окупаційного періоду є нав’язливі страхи, тривога, фобії; хронічний стрес, відчуття постійної напруги та неможливості розслабитися; неможливість пережити горе, втрати; депресивний стан, відчуття безнадіийності, втрати сенсу, безсилля, безрадісності; емоційні проблеми, почуття провини, сором, нав’язливе роздратування, агресія; проблеми соціальної дезадаптації. Fri, 14 Jun 2024 00:00:00 GMT http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20262 2024-06-14T00:00:00Z