Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/1003| Назва: | Автореферат дисертації. к.т.н.: 21.06.02, Локалізація ландшафтних пожеж шляхом створення протипожежних бар"єрів вибухом зарядів з суміші вибухонебезпечних газів |
| Автори: | Дубінін, Дмитро Петрович |
| Ключові слова: | ландшафтні пожежі, протипожежні бар’єри, заряди з суміші вибухонебезпечних газів, наземний горючий матеріал, конденсовані вибухові речовини. |
| Дата публікації: | 2015 |
| Видавництво: | Національний університет цивільного захисту України |
| Короткий огляд (реферат): | Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.02 – “Пожежна безпека”. Національний університет цивільного захисту України, Харків, 2015 р. Дисертація присвячена удосконаленню методу локалізації ландшафтних пожеж на основі створення протипожежних бар'єрів шляхом вибуху одинарних та подвійних зарядів з суміші вибухонебезпечних газів. Розроблено математичну модель вибуху заряду з суміші вибухонебезпечних газів в фітоценозі, яка відрізняється від існуючих урахуванням початкового просторового розподілу термодинамічних параметрів продуктів детонації заряду з суміші вибухонебезпечних газів, при різних значеннях опору середовища та взаємодію газових потоків від одночасного вибуху двох зарядів. Експериментально визначена залежність частки залишкової маси рослинного горючого матеріалу в ПБ, який утворюється в результаті вибуху заряду з СВНГ, від діаметру, кількості і розташування зарядів. Визначено коефіцієнт опору середовища для трав'яної рослинності і хвої дерев дорівнює 0,6 – 0,7, а для обривання листя з листяних дерев слід прирівнювати до 0,5 – 0,6. Застосування запропонованого методу вибуху заряду з СВНГ дозволяє підвищити ефективність локалізації ландшафтних пожеж шляхом створення протипожежних бар'єрів за рахунок збільшення ширини бар'єру в 2 – 4 рази порівняно до КВР при однаковій енергії вибуху із зменшенням маси в 3 – 5 разів і підвищення швидкості прокладання заряду з суміші вибухонебезпечних газів для створення протипожежних бар'єрів до 500 м/год. вручну і до 3000 м/год. за допомогою механізованих транспортних засобів. |
| Опис: | В роботі одержано нові науково обґрунтовані результаті, що в сукупності забезпечують розв’язання актуальної науково-практичної задачі підвищення ефективності локалізації ландшафтних пожеж шляхом створення протипожежних бар’єрів вибухом зарядів з СВНГ, а саме: 1. Вперше запропоновано застосування вибухового методу для локалізації ландшафтних пожеж шляхом створення протипожежних бар’єрів вибухом зарядів з СВНГ, що забезпечить підвищення імпульсу тиску та ступеня безпеки при роботі, зменшення маси зарядів, формування зарядів безпосередньо в місці застосування, зручність транспортування, можливість використання на важкодоступних ділянках місцевості. 2. Вдосконалено математичну модель вибуху для зарядів з СВНГ, яка відрізняється урахуванням початкового просторового розподілу термодинамічних параметрів продуктів детонації заряду, при різних значеннях опору середовища та взаємодії газових потоків від одночасного вибуху двох зарядів що дозволяє врахувати дифузію та розвиток процесу в тривимірному просторі. 3. Проведено розрахунок початкових умов, що визначають термодинамічний стан продуктів детонації після вибуху зарядів з СВНГ. Розглянуто заряди на основі стехіометричної суміші пропан-бутану технічного з повітрям і суміші ацетилену з повітрям. Отримано, що для суміші ПБТ з повітрям тиск продуктів детонації складе Pд ≈ 1,1 МПа, а для суміші ацетилену з повітрям Pд ≈ 1,4 МПа. Суміш ПБТ є більш безпечною в практичному використанні, хоча має меншу питому енергію вибуху ніж ацетилен. 4. Показано, що за результатами чисельного моделювання та експериментальних досліджень для локалізації ландшафтної пожежі доцільно використовувати подвійний заряд з СВНГ замість одинарного, з розстиланням поверх наземного горючого матеріалу. Для отримання ПБ шириною 7 – 8 м в хвойному лісі достатньо застосування двох зарядів діаметром по 1,3 м, розташованих на віддаленні 2 м від осі. У листяному лісі доцільно застосовувати заряди діаметром 0,95 м для отримання ПБ шириною до 5 м. 5. Вперше обґрунтовано доцільність використання в якості пального для наповнення заряду суміш ПБТ з повітрям. При цьому витрати ПБТ на 1 метр заряду діаметром 0,95 м складає 46 г. 6. Шляхом порівняння розрахункових даних по ширині ПБ з даними експериментів по розподілу тиску і експериментально отримуваній ширині ПБ встановлено, що коефіцієнт опору середовища для трав'яної рослинності і хвоїнок дерев слід прирівняти до 0,6 – 0,7. З аналізу обривання листя листяних дерев коефіцієнт опору середовища слід прирівнювати до 0,5 – 0,6. 7. Вперше експериментально отримана залежність частки залишкової маси рослинного горючого матеріалу в ПБ, який утворюється в результаті вибуху зарядів з СВНГ, від діаметру, кількості і розташування зарядів 8. Визначено, що швидкість створення ПБ шириною 8 – 9 м в фітоценозі для локалізації низової пожежі з використанням подвійних зарядів з СВНГ механізованим способом складе не менше 2000 м/год. В порівнянні з конденсованими вибуховими речовинами застосування зарядів з СВНГ при локалізації ландшафтних пожеж дозволяє підвищити швидкість розстилання заряду в 5 – 10 разів і збільшити ширину протипожежного бар’єру в 2 – 4 рази, при цьому маса заряду зменшується до 5 разів при однаковій енергії вибуху. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/1003 |
| Розташовується у зібраннях: | Пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Dubinin D.pdf | 910,69 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.