Use of uncertainty function for identification of hazardous states of atmospheric pollution vector

Abstract

Розглянуто використання оцінки значень функції невизначеності щодо виявлення небезпечних станів для довільного вектора атмосферних забруднень. При цьому оцінку функції невизначеності пропонуєть- ся проводити в рухомому по траєкторії вектора станів вікні фіксованої ширини. Це дозволяє не тільки виявляти моменти виникнення небезпечних станів атмосферних забруднень, але і одночасно визначати їх радіальну швидкість щодо поста контролю. Нульова радіальна швидкість небезпечних станів атмосферних забруднень дозволятиме виявляти поточні стани атмосфери, у яких відсутнє розсіювання забруднень у повітрі. Саме такі стани виявляються особливо небезпечними, оскільки призво дять до накопичення забруднень та зростання їх концентрації в атмосфері. Верифікація можливості вико ристання функції невизначеності щодо виявлення небезпечних станів вектора атмосферних забруднень проводилася на прикладі експериментальних даних. При цьому в якості небезпечних складових вектора станів атмосферних забруднень розглядалися: формальдегід, аміак і оксид вуглецю. Результати верифікації в цілому свідчать проможливість використання функції невизначеності для виявлення небез- печних станів вектора атмосферних забруднень. Встановлено, що використання функції невизначеності виявляється інваріантним по відношенню до нерегулярності реєстрації атмосферних забруднень на стаціонарних постах контролю. Показано, що застосування функції невизначе ності забезпечує виявлення небезпечних станів, що характеризуються не тільки перевищенням граничних допустимих концентрацій, а також нульовою радіальною швидкістю їх переміщення щодо пункту контро лю. Експериментально встановлено, що для виявлення небезпечних ста нів забруднення атмосфери протяжність вікна повина становити від 4 до 8 відліків реєстрації Ключові слова: атмосферні забруднення, концентрація забруд нень, функція невизначеності, радіальна швидкість, вектор стану