Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/11547
Назва: АНАЛІЗ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ БАЗИ МОНІТОРИНГУ БЕЗПЕКИ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
Автори: Тарадуда, Дмитро Віталійович
Медведєва, Діана Олександрівна
Ключові слова: надзвичайна ситуація
техногенна безпека
потенційно небезпечний об’єкт
дерев відмов
Дата публікації: кві-2020
Видавництво: Національний університет цивільного захисту України
Бібліографічний опис: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених «Проблеми та перспективи забезпечення цивільного захисту»
Короткий огляд (реферат): Найпоширенішим методом оцінки небезпеки є розробка формалізованих моделей роз- витку подій – використання методу «дерева відмов». Методика застосування даного методу оцінки ризику пророблена в сучасній науково-технічній літературі й нормативній докумен- тації. Разом з тим реалізація методу вимагає значних витрат засобів і часу. Крім того, отри- мані результати важко перевірити й важко врахувати стани часткової відмови елементів, оскільки при використанні методу, як правило, вважають, що система перебуває або в справ- ному стані, або в стані відмови. Істотні труднощі виникають і при одержанні в загальному випадку аналітичного рішення для дерев, що містять резервні вузли й відновлювані вузли, не говорячи вже про ті значні зусилля, які потрібні для врахування всіх видів множинних від- мов. Ще одним методом оцінки небезпеки є метод «дерева подій», за допомогою якого можна простежити набір обставин (не тільки відмов системи, але й зовнішніх впливів на неї), що призводять до аварії (послідовність аварії або сценарій). На відміну від структурних схем і дерев відмов дерева подій мають більш повний фізичний зміст. Якщо основною перевагою «дерев відмов» є врахування причинно-наслідкового зв'язку між відмовами елементів, то «дерева подій» дають картину фізичних процесів, що приводять елементи й систему до кри- тичних станів. Аналіз дерева подій може дати відповідь на питання: «які аварійні ситуації можуть виникнути?» та «які ймовірності цих подій?». Відповіді можуть бути отримані за до- помогою аналізу потенційних сценаріїв аварії. Послідовності потенційних подій визначають- ся починаючи з вихідної події й наступного аналізу інших подій, аж до того моменту, коли аварія або відбувається, або попереджається. Повну картину ризику від промислового об'єкта дає аналіз всіх можливих наслідків. В Сполучених Штатах Америки та Японії наряду з вищеназваним застосовуються та- кож і метод MQPHA (Methodology of Quantitative Process Hazard Analysis). Недоліки цих ме- тодів пов'язані зі складністю їхнього застосування для аналізу комбінацій подій, що найчас- тіше і являються причиною надзвичайної ситуації. У Росії для визначення небезпеки, яку становлять ПНО застосовують «Методические указания по проведению анализа риска опасных производственных объектов». Але прове- дення такої методики потребує значних затрат ресурсів та часу. Також як недолік можна від- мітити те, що процес аналізу небезпек, описаний в методиці, не враховує можливий негатив- ний вплив людини на безпечну експлуатацію об’єкта контролю. Таким чином, не зважаючи на досить значну науково методологічну базу з оцінки не- безпеки ПНО в цілому та РНО зокрема, на сьогодні не існує чітко сформульованої та ефек- тивної комплексної процедури оцінки стану їх безпеки, яка в подальшому могла б стати ос- новою для прийняття управлінських рішень з попередження надзвичайних ситуацій. В ре- зультаті огляду літературних джерел були виявлені питання, ще не досліджені іншими авто- рами, що дозволило сформулювати мету та завдання досліджень.
Опис: Найпоширенішим методом оцінки небезпеки є розробка формалізованих моделей роз- витку подій – використання методу «дерева відмов». Методика застосування даного методу оцінки ризику пророблена в сучасній науково-технічній літературі й нормативній докумен- тації. Разом з тим реалізація методу вимагає значних витрат засобів і часу. Крім того, отри- мані результати важко перевірити й важко врахувати стани часткової відмови елементів, оскільки при використанні методу, як правило, вважають, що система перебуває або в справ- ному стані, або в стані відмови. Істотні труднощі виникають і при одержанні в загальному випадку аналітичного рішення для дерев, що містять резервні вузли й відновлювані вузли, не говорячи вже про ті значні зусилля, які потрібні для врахування всіх видів множинних від- мов. Ще одним методом оцінки небезпеки є метод «дерева подій», за допомогою якого можна простежити набір обставин (не тільки відмов системи, але й зовнішніх впливів на неї), що призводять до аварії (послідовність аварії або сценарій). На відміну від структурних схем і дерев відмов дерева подій мають більш повний фізичний зміст. Якщо основною перевагою «дерев відмов» є врахування причинно-наслідкового зв'язку між відмовами елементів, то «дерева подій» дають картину фізичних процесів, що приводять елементи й систему до кри- тичних станів. Аналіз дерева подій може дати відповідь на питання: «які аварійні ситуації можуть виникнути?» та «які ймовірності цих подій?». Відповіді можуть бути отримані за до- помогою аналізу потенційних сценаріїв аварії. Послідовності потенційних подій визначають- ся починаючи з вихідної події й наступного аналізу інших подій, аж до того моменту, коли аварія або відбувається, або попереджається. Повну картину ризику від промислового об'єкта дає аналіз всіх можливих наслідків. В Сполучених Штатах Америки та Японії наряду з вищеназваним застосовуються та- кож і метод MQPHA (Methodology of Quantitative Process Hazard Analysis). Недоліки цих ме- тодів пов'язані зі складністю їхнього застосування для аналізу комбінацій подій, що найчас- тіше і являються причиною надзвичайної ситуації. У Росії для визначення небезпеки, яку становлять ПНО застосовують «Методические указания по проведению анализа риска опасных производственных объектов». Але прове- дення такої методики потребує значних затрат ресурсів та часу. Також як недолік можна від- мітити те, що процес аналізу небезпек, описаний в методиці, не враховує можливий негатив- ний вплив людини на безпечну експлуатацію об’єкта контролю. Таким чином, не зважаючи на досить значну науково методологічну базу з оцінки не- безпеки ПНО в цілому та РНО зокрема, на сьогодні не існує чітко сформульованої та ефек- тивної комплексної процедури оцінки стану їх безпеки, яка в подальшому могла б стати ос- новою для прийняття управлінських рішень з попередження надзвичайних ситуацій. В ре- зультаті огляду літературних джерел були виявлені питання, ще не досліджені іншими авто- рами, що дозволило сформулювати мету та завдання досліджень.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/11547
Розташовується у зібраннях:Кафедра організації та технічного забезпечення аварійно-рятувальних робіт



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.