Осциляційність характерних температур н-алканів внаслідок кластерної будови речовини

Abstract

Розглянуто положення, які застосовують для описування надмолекулярних утворень. Обрано у якості узагальнюючого терміну для таких форм будови речо-вини поняття «кластер». Звернуто увагу на осциляційний характер залежності зміни властивостей речовини у гомологічних рядах органічних сполук на прикладі н-алканів. Показано, що зростання температур плавлення у ряду н-алканів має декілька рівнів періодичності значень, що, головним чином, пов’язано з «парніс-тю-непарністю» молекул за кількістю атомів карбону. Виявлення даних відхилень проведено також за параметрами швидкості та прискорення зростання означе-них температур. Показано, що для температур кипіння відповідний ефект осци-ляційності слабший, що свідчить про різний принцип будови речовини у твердому та рідкому станах. З’ясовано лінійний характер взаємозв’язку між температу-рами плавлення та кипіння н-алканів, який теж характеризується осциляційніс-тю. Встановлено низький рівень кореляції між означеними характерними темпе-ратурами та температурою самоспалахування речовини. Запропоновано емпіри-чні залежності для характеристики зростання температур плавлення в ряду н-алканів на підставі значень кількості атомів карбону у молекулі або її молярної маси, які опосередковано враховують ефект різного кластероутворення «парних» та «непарних» молекул з коефіцієнтом кореляції 0,9997. Пояснено відмінність ха-рактерних температур н-алканів наявністю або відсутністю індукційного ефек-ту та різним проявом «квазімезомерного» ефекту для «парних» та «непарних» молекул. Відмічено, що для молекул н-алканів з більшою довжиною карбонового ланцюга характерно згортання у глобули зі зменшенням впливу «парності-непарності» молекул. Акцентовано увагу на необхідності пошуку більш чітких принципів для математичного врахування «парності-непарності» молекул та ін-ших ефектів у межах характеристики температури кипіння н-алканів.