ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНЖЕНЕРНОЇ РОЗВІДКИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕВАКУАЦІЇ ПОСТРАЖДАЛОГО НАСЕЛЕННЯ ІЗ ЗОН НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Abstract

На сьогоднішній день в Україні склалася дуже складна соціально-політична і економічна обстановка, яка посилюється великою кількістю різноманітних надзвичайних ситуацій (НС), що відбуваються кожен день. Як показує статистика, зростає не тільки їх кількість, але також складність і масштабність процесів, що відбуваються, оскільки людство, створюючи для себе різноманітні блага, в той же час освоює все більш і більш складні технології, з якими не завжди може швидко впоратися в аварійних ситуаціях. Наслідки таких аварійних ситуацій іноді бувають настільки масштабними, що набувають міждержавного і навіть міжконтинентального характеру. Прикладів тому безліч: це аварія на Чорнобильській атомній станції у 1986 році і на атомній станції у Фукусімі у 2011 році, терористичний акт в США у 2001 році і події, що відбуваються на сході нашої країни на теперішній час, несанкціоновані вибухи на складах, базах і арсеналах Міністерства оборони України в Артемівську Донецької області (2003 рік), в Новобогданівці Запорізької області (у 2004-2007 роках), в Лозовій Харківської області (2008 рік), в Сватово Луганської області (2015 рік), у Балаклеї Харківської області (2017 рік), в Калинівці Вінницької області (2017 рік) і багато-багато інших. В ході наведених вище та інших надзвичайних ситуацій постраждали сотні тисяч людей, завдано багатомільярдних збитків державам, на території яких ці ситуації відбувалися, а також не менш значні фінансові та людські витрати на ліквідацію їх наслідків. Ліквідація наслідків будь-якої надзвичайної ситуації це складний комплекс організаційних і інженерно-технічних заходів [1]. Одним з таких заходів є евакуація постраждалого населення із зон надзвичайних ситуацій та його розселення в безпечних районах. Процес евакуації передбачає переміщення великої кількості населення і вантажів всіма доступними видами транспорту: авіаційним і залізничним, морським і річковим, ну і найбільш часто – автомобільним транспортом [2,3]. При організації евакозаходів слід враховувати прохідність шляхів сполучення, оскільки в ході надзвичайної ситуації (як випадково, так і навмисно) можуть відбуватися руйнування дорожнього покриття та прилеглих територій, що буде створювати певні труднощі у швидкому та безперешкодному проведенні евакуації. Виходячи з цього, надзвичайно актуальним є завчасне проведення підготовчих заходів, в ході яких здійснюється інженерна розвідка маршрутів евакуації, а у разі потреби їх підготовка і утримання в ході самих евакозаходів. Найбільш складним і динамічним за часом є завдання щодо проведення розвідки, оскільки в більшості випадків на це просто немає часу і евакуація здійснюється без або зі слабкою підготовкою шляхів евакуації, що в свою чергу призводить до зниження темпів, а іноді і до зупинки цих заходів. Виходячи з вищесказаного постає досить складна науково-технічна проблема щодо отримання в найкоротший час достовірної розвідувальної інформації у швидко змінюваній обстановці будь-якої НС. Цього можна досягнути як шляхом вдосконалення існуючих методів, способів і засобів проведення спеціальної, в тому числі й інженерної, розвідки маршрутів евакуації постраждалого населення із небезпечних зон надзвичайної ситуації в райони їх розселення, так і інтеграцією організаційних та інженерно-технічних заходів, що застосовуються на теперішній час, із сучасними можливостями отримання оперативної інформації із використанням геоніформаційних систем (ГІС) та засобів.