До питання про створення багатокритеріальної моделі оцінки хімічно-небезпечного стану техногенно-перевантажених регіонів України

Abstract

Аналіз інформаційних джерел щодо стану хімічної небезпеки в регіонах України та си-стем реагування на надзвичайні ситуації відповідного характеру, викликає занепокоєння від-сутністю послідовних заходів щодо покращання існуючої ситуації [1, 2]. Існуюча система оцінки та відповідно класифікації як адміністративно-територіальних одиниць регіонів, так і об'єктів господарчої діяльності, здійснюється лише за ступенем хіміч-ної небезпеки, де єдиним критерієм виступає кількість населення, яка може опинитись (ме-шкає) у зоні можливого хімічного зараження. Застосований показник, внаслідок своєї інфор-маційної обмеженості та невідповідності меті поставленої задачі, не може виступати об'єктивним критерієм класифікації об'єктів і території та відповідно прийматися у подаль¬ших розрахунках як можливих збитків (загибель людей, матеріальні втрати], так і коштів та заходів (чисельність сил реагування, оснащення тощо), які повинні бути передбачені на їх лі¬квідацію. Ступінь хімічної небезпеки в Україні у порівнянні з 2002 та 2003 роками (II ступінь) зменшився та відповідає III ступеню у 2005 та 2006 роках, що є передбаченим недоліком од-нокритерійальної моделі [1], та зумовлено лише скороченням населення, яке постійно меш¬кає у зонах можливого хімічного зараження (міграція, процес урбанізації, загальна тенденція щодо скорочення населення відповідними методиками не враховується) [3]. Багатокритеріа-льний аналіз свідчить про досить складний (а в деяких галузях навіть критичний) стан хіміч¬ної небезпеки, завдяки майже повній зношеності обладнання, морально застарілим техноло¬гіям, відсутності ремонтної бази та виробництва комплектуючих деталей, відсутності робіт у сфері побудови комплексних систем безпеки, які враховували б об'єктивний стан об'єктів та поведінку присутніх у технологічних процесах хімічно небезпечних речовин. Відповідним до дійсності є аналіз хімічно небезпечного стану регіонів України та кла-сифікація адміністративно-територіальних одиниць регіонів України та відповідних об'єктів за динамікою змін (швидкість зростання або зменшення) прогнозуємих технологічних та те-риторіально-демографічних показників, що у разі збереження існуючої динаміки змін кілько¬сті та якості хімічно небезпечних об'єктів (стан обладнання); небезпечних хімічних речовин, що обертаються в їх технологічному процесі; населення; систем безпеки та контролю за ста¬ном об'єктів та територій на яких вони розміщені; рівня професійної та психофізіологічної підготовки персоналу відповідних об'єктів, дозволить не тільки констатувати стан хімічної небезпеки, але й на далі спрогнозувати її зміни з метою дієвого перерозподілу існуючих ма-теріальних та людських резервів. Враховуючи обмеженість існуючих на сьогодні даних щодо показників безпеки хімічно небезпечних об'єктів України, доцільним є прогнозування на базі комбінованого методу [4], що поєднує прогнозування на підставі пропорційних залежностей та багатофакторного ре-гресивного аналізу в частині визначення коефіцієнту зміни хімічно небезпечного стану регі-онів. В основі запропонованої моделі містяться достатньо зрозумілі наступні припущення: по-перше, процеси виникнення аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру на хі-мічно небезпечних об'єктах взаємопов'язані, і по-друге, мають певну інерційність. Останнє означає, що вага практичного будь-якого показника в момент аналізу (т) залежить відповід¬ним чином від його минулого стану в моменти (т-1, ... т-п). Якщо ці припущення розповсюдити безпосередньо на конкретні об'єкти вивчаємої гру-пи, слід зазначити, що потенційно хімічно небезпечний об'єкт це діюча система узгоджених окремих елементів (як якісно, так і кількісно вимірююмих). Це значить, що багато показників, які не пов'язані між собою формалізованими залежностями, між тим змінюються в динамічній узгодженості. Відповідно, якщо наведена система знаходиться у стані рівноваги, то окремі її елементи не в змозі діяти хаотично, у разі варіабельність дій має певні обмеження. Відповідно

інерційність, у контексті окремого об'єкту, матиме сенс лише на стабільно працюючому підп¬риємстві при визначенні загальних показників системи безпеки [6]. На безпосередню поведін¬ку факторів, які могуть призвести до аварійної ситуацій, окрім їх „історії", вагомий вплив мати¬муть випадкові процеси пов'язані з технологією обертання небезпечних речовин, безвідмовніс¬тю систем моніторингу та контролю, психофізіологічні обставини тощо [5].