ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСІВ І РОЗМІРІВ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОН НАВКОЛО ЗОВНІШНІХ УСТАНОВОК

Abstract

Встановлені особливості визначення класів і розмірів вибухонебезпечних зон, що створю- ються газо- пароповітряним вибухонебезпечним середовищем навколо зовнішніх установок. На- ціональна класифікація вибухонебезпечних зон здійснюється двома методами, один з яких є де- термінованим, а другий – розрахунковим. Газо- пароповіряне вибухонебезпечне середовище мо- же утворювати вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2. Для розрахункового методу вихідними па- раметрами є кліматичні умови, властивості небезпечні речовин, ступінь витоку та рівень венти- ляції. Визначається інтенсивність витоку небезпечної речовини, розраховуються гіпотетичний об’єм вибухонебезпечного середовища, якій порівнюється з фіксованим значенням загального об’єму, що вентилюється. Гіпотетичний об’єм та час існування вибухонебезпечного середовища залежать від швидкості вітру за гіперболічним законом. На прикладі зовнішньої установки у ви- гляді негерметичної муфти надземного газопроводу природного газу показано, що швидкість вітру оказує суттєвий вплив на величину гіпотетичного об’єму вибухонебезпечного середовища. При швидкості, що відповідає за шкалою Бофорта тихому вітру, навколо зовнішньої установки створюється вибухонебезпечна зона класу 1. При швидкості, що відповідає за шкалою Бофорта легкому вітру, створюється вибухонебезпечна зона класу 2. Зниження температури навколиш- нього середовища призводить до зменшення величини гіпотетичного об’єму вибухонебезпечного середовища. Інтенсивність витоку небезпечної речовини суттєво впливає на клас вибухонебезпе- чної зони. Для кожного виду небезпечної речовини необхідно визначати граничне значення інте- нсивності витоку, вище якої має місце вибухонебезпечна зона класу 1, а нижче – класу 2. Час іс- нування вибухонебезпечного середовища не залежить від температури навколишнього середо- вища й інтенсивності витоку та швидко зменшується зі збільшенням швидкості вітру.