Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/13651
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЛитвиненко, Ольга Олександрівна-
dc.contributor.authorЛисенко, Наталя Олександрівна-
dc.contributor.authorЄрьоменко, Інна-
dc.date.accessioned2021-10-18T09:15:13Z-
dc.date.available2021-10-18T09:15:13Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationАКТУАЛЬНI ПИТАННЯ ГУМАНIТАРНИХ НАУК: Мiжвузiвський збiрник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогiчного унiверситету iменi Iвана Франкаru_RU
dc.identifier.issnDOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/35-3-23-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/13651-
dc.description.abstractУ статті досліджено особливості реалізації символіко-метафоричного образу часу в поетичній мові Тодо- ся Осьмачки. Уперше детально описано індивідуально-авторські образні паралелі «буття – квітка», «сніжин- ки – спогади», «людина – день», а також варіанти традиційної для символістів моделі перенесення «час – вод- ний простір». Застосовано порівняльний метод і семно-компонентний аналіз для встановлення семантичних трансформа- цій, які відбулися при створенні бінарм «море вічності», «холод віків», «сніги історій», «царство безвісті», «ден- ний клекіт», «білий чад», поширених метафор «кольки минулих літ», «попіл прожитих літ» тощо. Установлено, що в поодиноких випадках образи часу взаємодіють із комплексом «рослинний світ». Для дослідження свідомо обрано твори різних періодів творчості поета, позаяк це дає можливість про- стежити розвиток образних парадигм. Під час аналізу встановлено, що типовим соціальним простором у ранній творчий період для Т. Осьмачки є Україна (і варіанти – степ, місто тощо), соціальним часом – час війни, голоду, становлення тоталітаризму. Так само як і в соціальному часі, у поета органічно співіснують минуле (власне дитинство або історичні події), сучасне й майбутнє; згодом, під час еміграції, акценти пое- тичної моделі світу змінюються. Наголошено на важливості чіткого розмежування індивідуальних авторських та успадкованих символів, адекватного тлумачення понять «архетиповий образ-символ» та «індивідуальний авторський символ» тощо. Доведено необхідність дослідження як домінантних образів-символів, так і тих, що знаходяться на перифе- рії, оскільки ідіостилістичні домінанти не є константами, з плином часу частотність і символічне наповнення образу можуть змінюватися. Творча спадщина Тодося Осьмачки розглядається крізь призму символістської поетичної традиції. Для встановлення первинного значення традиційних образів-символів використано роботи М. Костомарова «Слов’янська міфологія», Дж. Тресиддера «Словарь символов», семно-компонентний аналіз проведено із засто- суванням одинадцятитомного Словника української мови.ru_RU
dc.language.isoukru_RU
dc.publisherДрогобицький університетru_RU
dc.relation.ispartofseries37;2-
dc.subjectідіостиль, метафорична бінарма, архетиповий образ, поетична модель світу, образ часу, образна паралель, семно-компонентний аналізru_RU
dc.titleСИМВОЛІКО-МЕТАФОРИЧНИЙ ОБРАЗ ЧАСУ В ПОЕТИЧНІЙ МОВІ ТОДОСЯ ОСЬМАЧКИru_RU
dc.typeArticleru_RU
Розташовується у зібраннях:Кафедра мовної підготовки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Дрогобич_стаття_2021_25(1).pdfСтаття364,59 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.