Please use this identifier to cite or link to this item: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/13651
Title: СИМВОЛІКО-МЕТАФОРИЧНИЙ ОБРАЗ ЧАСУ В ПОЕТИЧНІЙ МОВІ ТОДОСЯ ОСЬМАЧКИ
Authors: Литвиненко, Ольга Олександрівна
Лисенко, Наталя Олександрівна
Єрьоменко, Інна
Keywords: ідіостиль, метафорична бінарма, архетиповий образ, поетична модель світу, образ часу, образна паралель, семно-компонентний аналіз
Issue Date: 2021
Publisher: Дрогобицький університет
Citation: АКТУАЛЬНI ПИТАННЯ ГУМАНIТАРНИХ НАУК: Мiжвузiвський збiрник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогiчного унiверситету iменi Iвана Франка
Series/Report no.: 37;2
Abstract: У статті досліджено особливості реалізації символіко-метафоричного образу часу в поетичній мові Тодо- ся Осьмачки. Уперше детально описано індивідуально-авторські образні паралелі «буття – квітка», «сніжин- ки – спогади», «людина – день», а також варіанти традиційної для символістів моделі перенесення «час – вод- ний простір». Застосовано порівняльний метод і семно-компонентний аналіз для встановлення семантичних трансформа- цій, які відбулися при створенні бінарм «море вічності», «холод віків», «сніги історій», «царство безвісті», «ден- ний клекіт», «білий чад», поширених метафор «кольки минулих літ», «попіл прожитих літ» тощо. Установлено, що в поодиноких випадках образи часу взаємодіють із комплексом «рослинний світ». Для дослідження свідомо обрано твори різних періодів творчості поета, позаяк це дає можливість про- стежити розвиток образних парадигм. Під час аналізу встановлено, що типовим соціальним простором у ранній творчий період для Т. Осьмачки є Україна (і варіанти – степ, місто тощо), соціальним часом – час війни, голоду, становлення тоталітаризму. Так само як і в соціальному часі, у поета органічно співіснують минуле (власне дитинство або історичні події), сучасне й майбутнє; згодом, під час еміграції, акценти пое- тичної моделі світу змінюються. Наголошено на важливості чіткого розмежування індивідуальних авторських та успадкованих символів, адекватного тлумачення понять «архетиповий образ-символ» та «індивідуальний авторський символ» тощо. Доведено необхідність дослідження як домінантних образів-символів, так і тих, що знаходяться на перифе- рії, оскільки ідіостилістичні домінанти не є константами, з плином часу частотність і символічне наповнення образу можуть змінюватися. Творча спадщина Тодося Осьмачки розглядається крізь призму символістської поетичної традиції. Для встановлення первинного значення традиційних образів-символів використано роботи М. Костомарова «Слов’янська міфологія», Дж. Тресиддера «Словарь символов», семно-компонентний аналіз проведено із засто- суванням одинадцятитомного Словника української мови.
URI: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/13651
ISSN: DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/35-3-23
Appears in Collections:Кафедра мовної підготовки

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Дрогобич_стаття_2021_25(1).pdfСтаття364,59 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.