Використання соціально-психологічного тренінгу в психологічній підготовці рятувальника

Abstract

Як не дивно, але питання психологічної готовності майбутнього рятувальника й досі залишається актуальним незважаючи на те, що багато науковців займалися розробкою цієї проблеми. Роботи О. Євсюкова, М. Кришталя, О. Колесніченко, О. Поканєвич та інших науковців дозволили виділити понад 35 різних компонентів психологічної готовності до діяльності в ризиконебезпечних умовах надзвичайної ситуації. Виділені компоненти психологічної готовності можна представити в чотирьох базових, які щільно пов’язані між собою: мотиваційний, вольовий, комунікативний та моральний компонент. Рівень психологічної готовності фахівця ДСНС до екстремального виду діяльності залежить від достатньої розвиненості та вираженості базових компонентів готовності. В межах професійної підготовки майбутніх рятувальників до екстремального виду діяльності фахівцями навчально-наукової лабораторії екстремальної та кризової психології НУЦЗУ був розроблений соціально-психологічний тренінг: «Екстремальна психологічна підготовка рятувальників до виконання завдань за призначенням в НС». Програма тренінгу складається із 6 блоків: 1. Блок «Командна робота». 2. Блок «Адаптація до умов надзвичайної ситуації». 3. Блок «Витривалість». 4. Блок «Професійні страхи». 5. Блок «Професійні стреси». 6. Блок «Негативні психічні стани: допомога». Програма тренінгу складена таким чином, що активізує роботу базових компонентів психологічної готовності та надає можливість практичними навичками відпрацювати кожний з них. У досліджені було встановлено, що курсанти, які проходили соціально-психологічний тренінг при вирішенні проблемних професійних ситуативних задач значно частіше обирали: активні дії щодо порятунку себе та інших ніж курсанти, які не брали участі в тренінгу; були більш спокійними та врівноваженими; демонстрували більшу зібраність та організованість; значно краще виконували керівну функцію (надавали чіткі команди у відповідному алгоритмі); значно частіше використовують конструктивний діалог при вирішені конфліктних ситуації та демонстрували потребу у професійному самовдосконаленню. Можна сказати, що курсанти при вирішенні професійних ситуативних задач, які брали участь у тренінгу показали достовірно ліпші результати у швидкості вирішення ситуативних задач та були більш впевнені у своїх діях, ніж ті курсанти, які не брали участі у тренінгу.