Спосіб визначення зон безпеки при утилізації авіаційних засобів ураження

Abstract

Обґрунтовано необхідність розроблення високоефективної технологій утилізації авіаційних бомб та способу визначення зон безпеки при утилізації відповідних авіаційних засобів ураження. Для вирішення поставленого завдання застосовано системний підхід, в межах якого використовувались наукові методи узагальнення й порівняння, аналізу і синтезу, методи математичного моделювання тощо. Для обґрунтування ефективних рішень щодо забезпечення безпечних умов організації робіт запропонований спосіб визначення зон безпеки при утилізації авіаційних засобів ураження, який дозволяє врахувати фугасну та уламкову дію авіаційних засобів ураження під час їх детонації. Для приблизного оцінювання ступеню ураження об’єктів використані узагальнені емпіричні дані, відповідні закони ураження, які представляються у вигляді залежності ймовірності ураження від параметрів, що характеризують вплив, – надлишкового тиску на фронті ударної хвилі, питомого імпульсу ударної хвилі. Практично реалізовано твердження, що надлишковий тиск та питомий імпульс є функціями маси енергоносія (вибухової речовини) та відстані до центра вибуху, що дозволяє перейти від параметричного закону ураження до координатного закону ураження. Перехід від розрахунків до графічного зображення здійснюється за допо-могою співвідношень, які пов’язують параметри вибухової хвилі з величинами відстані та тротилового еквіваленту. Під час розрахунків врахована можливість ураження об’єктів (людей) від дії уламків, що розлітаються. Для цього використаний закон зміни швидкості уламка на траєкторії. На підставі проведених розрахунків параметрів зон дії небезпечних факторів вибуху авіаційних бомб зроблені відповідні висновки щодо характеристик зон безпеки під час утилізації авіаційних засобів ураження. Запропонований спосіб визначення зон безпеки реалізує математичний апарат, який дозволяє співвідносити енергоносій до тротилового еквіваленту і може використовуватись в якості консервативної оцінки необхідної для експрес-аналізу стійкості об’єктів за умови їх розміщення в середніх і дальніх зонах від джерела вибуху.