Формалізована математична модель забезпечення готовності реагування на надзвичайні ситуації.

Abstract

Забезпечення захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій різного характеру є однією з найважливіших задач цивільного захисту держави, яка гарантує безпечні умови для життєдіяльності своїх громадян шляхом попередження, своєчасного реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Це вимагає надійного функціонування системи реагування на надзвичайні ситуації. Надійність та адекватність реагування на надзвичайні ситуації забезпечується готовністю сил і засобів до дій при надзвичайних ситуаціях. В статье розроблена формалізована математична модель, яка реалізує принцип системного підходу до вирішення проблеми забезпечення готовності реагування на надзвичайні ситуації в державі. Математична модель забезпечення готовності реагування на надзвичайні ситуації включає математичні моделі оцінки потенційної технічної спроможності підрозділів цивільного захисту до виконання завдань за призначенням; оцінки готовності підрозділів цивільного захисту до дій у надзвичайних ситуаціях; оптимального розподілу обмежених ресурсів для забезпечення готовності підрозділів цивільного захисту до виконання завдань за призначенням; оптимізації територіальних структур цивільного захисту з урахуванням стану техногенно-природної загрози регіонів держави; прогнозу витрат коштів для ліквідації надзвичайних ситуацій; прогнозу технічного і людського забезпечення для ліквідації надзвичайних ситуацій. Крім того, запропоновано керуючий алгоритм, який реалізує формалізовану математичну модель і передбачає виконання наступних процедур: збір та аналіз інформації про укомплектованість підрозділів технікою та особовим складом; оцінку потенційної технічної спроможності підрозділів до дій при надзвичайних ситуаціях; оцінки гото вності підрозділів щодо реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, організацію матеріально-технічного, фінансового та людського забезпечення ліквідації надзвичайних ситуацій; оптимізації територіальних структур цивільного захисту з врахуванням стану техногенно-природних загроз регіонів держави; формування рішення щодо реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків, оцінки ефективності та корегування рішень на основі аналізу дій підрозділів реагування.