Methods of improving the accuracy of forecasting of emergency situations on the basis of the method of couple accounting of arguments.

Abstract

Abstract . The implementation of appropriate methods and techniques for maintaining safe conditions for human survival in the aquatic environment, preparation for action in various emergencies using individual life-saving equipment (lifebuoys, life jackets, wetsuits and protective equipment, life nets and trawls) according to the International Rescue Code (LSA Code) sets out the general requirements for life-saving appliances for the manufacture, installation and equipment of life-saving appliances, prepared on the basis of the provisions of Part 3 of Chapter III "Life-saving appliances and devices" of the SOLAS-74 Convention. A favorable outcome of survival largely depends on its psychophysiological and physical qualities, strong knowledge of the basics of life safety, survival and other factors. With a short-term threat, a person acts on a sensory level, there is no need to talk about any will to live in such cases. In the conditions of autonomous long-term survival there comes a critical moment when the futility of further resistance suppresses the will. The desire to survive must be conscious, purposeful and dictated not only by instinct but also by conscious necessity. Moral preparedness for an emergency situation at sea, first of all, requires knowledge of techniques and means of self-rescue. You need to know how to properly use existing individual and collective rescue equipment. Clumsy actions when using rescue equipment often lead to their destruction or ineffective use. Rescuers often find dead during water accidents. This is due to improper use of rescue equipment. That is why the ships create all the necessary conditions for the deployment of individual and collective rescue vehicles. Also, special attention is paid to training the crew to use this equipment correctly. Анотація . Ефективність планування та реалізації заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям природного характеру визначається якістю прогнозування загроз їх виникнення. Запобігання надзвичайним ситуаціям ґрунтується на аналізі та точності прогнозуванні можливості виникнення подібних надзвичайних ситуацій. В статті обґрунтовано вибір моделі зміни узагальненого параметру процесу зміни надзвичайних ситуацій природного характеру. В якості узагальненого параметру розглядається кількість надзвичайних ситуацій за деякий проміжок часу. Із врахуванням дії всіх дестабілізуючих факторів цей процес доцільно представити у вигляді адитивної суміші систематичної складової, яка характеризує незворотні процеси дрейфу параметрів, періодичної і випадкової складових. Оцінка всіх трьох складових процесу зміни надзвичайних ситуацій природного характеру дозволить не тільки здійснити прогнозування по кожній із них, але й глибше проаналізувати причини виникнення надзвичайних ситуацій. Розроблена методика підвищення точності прогнозування надзвичайних ситуацій природного характеру на основі методу попарного врахування аргументів. Методика дозволяє підвищити точність прогнозування надзвичайних ситуацій природного характеру за рахунок оцінки систематичної та періодичної складових, а також прогнозування випадкової складової процесу зміни природних надзвичайних ситуацій. Проведені експериментальні дослідження показали ефективність застосування методу попарного врахування аргументів для прогнозування випадкової складової процесу виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру на основі розробленої методики. При цьому точність прогнозу кількості надзвичайних ситуацій в порівнянні з статистико-ймовірним методом прогнозу підвищилась майже в 1,7 рази. Це дозволяє обґрунтовано підходи до планування та проведення організаційно-технічних заходів, спрямованих на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій як в масштабах держави, так і її регіонів.