Скорочення часу нетехнічного обстеження імовірно забрудненої території

Abstract

Розроблено математичну модель «комбінованого» методу практичного дослідження імовірно забрудненої території при нетехнічному обстеженні за результатами збору непрямих доказів, де не визначено статус вибухонебезпечного предмета, і яка потребує підтвердження. Для реалізації даної моделі було враховано: площу підозрілої небезпечної території, яку здатна обстежити одна група нетехнічного обстеження за результатом збору прямих доказів, кількість груп нетехнічного обстеження та кількість і вид оснащення, яке необхідне для реалізації поставлених завдань. При визначенні площі, яка підлягає очищенню від вибухонебезпечних предметів, враховано площу території, яка отримали підтвердження статусу небезпечної зони за результатами збору прямих доказів та площу території підтвердженої небезпечної зони під час перевірки непрямих доказів імовірно забрудненої території за методом виключення даної території із загальної площі імовірно забрудненої території. Розроблено керуючий алгоритм реалізації «комбінованого» методу практичного дослідження імовірно забрудненої території при перевірці непрямих доказів в рамках нетехнічного обстеження. Його використання передбачає виконання наступних процедур: збір прямих та непрямих доказів наявності вибухонебезпечних предметів, перевірка доказів, які були отримані в ході аналітичного дослідження, формування отриманих результатів нетехнічного обстеження імовірно забрудненої території в 3-D візуалізацію з визначенням точних географічних координат локальних та загальних зон небезпечної території, які в кінцевому результаті проходять контроль якості. В результаті досліджень з перевірки ефективності застосування «комбінованого» методу практичного дослідження імовірно забрудненої території при перевірці непрямих доказі в рамках нетехнічному обстеження, отримано показники, які підтверджують ефективність даного методу, що не тільки зможе скоротити період проведення етапу нетехнічного обстеження майже в чотири рази, але і дасть можливість зменшити ризик травмування особового складу піротехнічних підрозділів за рахунок відсутності фізичного контакту особового складу з імовірно забрудненою територією.