ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Abstract

У сучасних умовах людська цивілізація зіткнулася з протиріччями між потребами, що зростають, і нездатністю економіки, системи публічного управління та біосфери забезпечити їх задоволення, не руйнуючи соціально-економічні системи. Це протиріччя ставить під загрозу не тільки задоволення життєво важливих потреб та інтересів майбутніх поколінь, а й саму можливість їхнього існування. Ідеї сталого розвитку можуть відіграти важливу роль у визначенні пріоритетів функціонуваня держави, її стратегії соціально-економічного розвитку та перспектив подальшого реформування економіки країни загалом і її регіонів зокрема. В цьому контексті одним із найважливіших завдань, що стоїть перед державою, є вивчення зарубіжного досвіду безпеки особистості в умовах сталого розвитку. Підкреслено, що розвиток держави, суспільства й окремо взятої особистості відбувається в межах двох моделей – стійкого та нестабільного функціонування, що у свою чергу позначається на системі безпеки загалом. З огляду на це актуальним видається кількісний вимір співвідношення кількості та якості соціально-економічного зростання. Виявлено, що організація публічного управління безпекою особистості в контексті забезпечення сталого розвитку в державах-членах ЄС істотно відрізняється від вітчизняної. Європейська організація характеризується власним відбитком національних традицій і відповідних моделей соціально орієнтованої держави (соціал-демократичної, ліберальної, консервативно-корпоративної, загального добробуту, патерналістичної тощо. Ці моделі доволі різняться між собою, але загальними принципами публічного управління в досліджуваній сфері є нормативне визначення соціальної захищеності, згурнтованості, безпековості, визнання ідентичності та партнерства.