Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/18054
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБоснюк, Валерій Федорович-
dc.date.accessioned2023-07-11T05:58:14Z-
dc.date.available2023-07-11T05:58:14Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationПсихологічні студії. Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UA
dc.identifier.otherhttps://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.1.2-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/18054-
dc.description.abstractВ роботі показано, що існуючі наукові підходи до вивчення евдемонічного благополуччя особистості пропонують різноманітні та неузгоджені між собою операціоналізації конструкту, а кількість компонентів та їх складові фактично нічим не обмежені. Такий стан справ призвів до неконтрольованого розширення категорії евдемонічного благополуччя, і як результат, практичні психологи стикаються з дедалі більшим розмаїттям характеристик, які вони мають врахувати у своїх інтервенційних заходах. В статті зауважується, що початкова найбільш загальна мета авторів моделі евдемонічної активності якраз і полягала в тому, щоб допомогти вирішити дефініційні невизначеності в дослідженнях благополуччя. Також вона була запропонована як реакція на висновки на те, що безпосереднє прагнення людей до суб’єктивного благополуччя не приносить бажаного результату і навіть може бути контрпродуктивним. Ототожнюючи щастя із суб’єктивним благополуччям евдемонія розглядається не як різновид благополуччя, а як його предиктор, не як душевний чи емоційний стан, а як діяльність, що породжує переживання суб’єктивного благополуччя, як «правильне життя», що перебуває у згоді з власним «Я» і відповідно таке життя винагороджується переживанням суб’єктивного благополуччя. Це ключове положення й було реалізоване у моделі евдемонічної активності, яка передбачає, що активне залучення до певних видів діяльності, що сприяють задоволенню базових потреб в автономії, компетентності та афіліації, призводить до зростання суб’єктивного благополуччя. Саме ж суб’єктивне благополуччя операціоналізується традиційно через баланс позитивних та негативних емоцій та рівнем задоволеності життям, і розглядається як єдина адекватна міра власне благополуччя особистості.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»uk_UA
dc.relation.ispartofseries1;-
dc.subjectпозитивна психологіяuk_UA
dc.subjectевдемоніяuk_UA
dc.subjectгедоніяuk_UA
dc.subjectбазові психологічні потребиuk_UA
dc.subjectсуб’єктивне благополуччяuk_UA
dc.subjectевдемонічне благополуччяuk_UA
dc.titleМодель евдемонічної активності як пояснювальна концепція благополуччя особистостіuk_UA
dc.title.alternativeThe eudaimonic activity model as an explanatory concept of personal well-beinguk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра психології діяльності в особливих умовах

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Боснюк В. Ф. Модель евдемонічної активності як пояснювальна концепція благополуччя особистості.pdfБоснюк В. Ф. Модель евдемонічної активності як пояснювальна концепція благополуччя особистості. Психологічні студії. Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2023. № 1. С. 12-20. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.1.2270,71 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.