Порівняльна оцінка різних варіантів проведення висотно-рятувальних робіт

Abstract

Здійснено кількісну порівняльну оцінку впливу чисельності складу рятувальних груп, а також рівня підготовленості рятувальників-верхолазів на час здійснення різних варіантів рятування потерпілого шляхом евакуації в безопорному просторі, що сприятиме розв’язанню проблеми скорочення часу проведення рятувальних робіт на висоті без зниження рівня безпеки як особового складу рятувальних груп, так і потерпілих, які вимагають евакуацію в безопорному просторі. Доведено, що загальноприйняті варіанти використання рятувальниками-верхолазами існуючого спеціального оснащення та страхувальних засобів суттєво впливають на ефективність відповідної оперативної діяльності, яка полягає в проведенні експериментальних досліджень щодо рятування потерпілого з висоти 15 м, що відповідає рятуванню з четвертого поверху уподовж зовнішньої стіни багатоповерхової будівлі за допомогою як щита спинального іммобілізаційного, так і нош рятувальних особовим складом рятувальників базового та початкового рівня підготовки групами повного та неповного складу у відповідності до критеріїв Шапіро-Уілкі, Фішера та Стьюдента. Показано, що розподіл часу здійснення висотно-рятувальних робіт за розглянутими варіантами з рівнем значимості =0,05 можна вважати нормальним. При цьому математичне очікування часу висотно-рятувальних робіт на висоті для визначених варіантів значно відрізняється не тільки в залежності від технічних можливостей спеціального оснащення та страхувальних засобів, які використовуються, але й від рівня підготовленості рятувальника-верхолаза та чисельності рятувальної групи. Ці властивості необхідно враховувати під час складання методичних рекомендацій з виконання рятувальних робіт на висоті, а також професійної підготовки рятувальника-верхолаза. Шляхом порівняння з результатами досліджень, що проводились у 2018–2019 роках, підтверджено достовірність отриманих оцінок