Стресостійкість та її особливості у працівників ДСНС в умовах воєнного стану

Abstract

Вивчення особливостей стресостійкості та психологічних чинників її формування у працівників ДСНС України набувають сьогодні особливої актуальності, що визначається зростанням чисельності та сили стрес-факторів, які викликають відповідні психологічні та психофізіологічні реакції на фактори впливу умов професійної діяльності під час війни. Ми зробили припущення, що відмінності зовнішніх факторів в умовах воєнного стану, у яких здійснюють професійну діяльність працівники ДСНС з різними районами виїзду, визначають особливості переживання стресу та відповідні психологічні чинники формування у них стресостійкості. Емпіричне дослідження особливостей стресостійкості та переживання стресу працівниками ДСНС в умовах воєнного стану, яке було проведено протягом 2022-2023 років на базі двох пожежно-рятувальних частини Головного управління ДСНС України у Харківській області, дозволило встановити, що пожежним-рятувальникам, які залучалися до ліквідації наслідків обстрілів, гасіння пожеж та виконання рятувальних робіт у зонах ведення бойових дій, властиві більш високі показники переживання стресу, а також стресостійкості і життєстійкості як здатності протистояти стресу, відновлювати себе, свій психічний, фізичний та емоційний стан після травмуючих подій. Результати дослідження впроваджені у розробленій та апробованій програмі соціально-психологічного тренінгу, який спрямований на формування у пожежних-рятувальників структурних компонентів стресостійкості. Ефективність реалізованої тренінгової програми підтверджено повторним вимірюванням показників переживання професійного стресу серед групи досліджуваних, у яких на основному етапі експериментального дослідження були виявлені занадто високі показники переживання стресу. Повторна перевірка результатів показала позитивну динаміку (статистична значущість на рівні р≤0,001) у зниженні показників рівня переживання професійного стресу у працівників ДСНС України The study of the features of stress resistance and the psychological factors of its formation among the employees of the State Emergency Service (SES) of Ukraine are becoming especially relevant today, which is determined by the increase in the number and strength of stress factors that cause appropriate psychological and psychophysiological reactions to the factors affecting the conditions of professional activity during the war. It is assumpted that the difference in external factors in the conditions of martial law, in which the SES employees from different regions of departure carry out their professional activities, determine the specifics of experiencing stress and the corresponding psychological factors of the formation of stress resistance in them. An empirical study of the features of stress resistance and stress experienced by the SES employees in the conditions of martial law, which was conducted during 2022-2023 on the basis of two fire and rescue units of the Main Directorate of the State Emergency Service of Ukraine in Kharkiv region, made it possible to claim that the firefighters and rescuers who were involved with liquidating the consequences of the shelling, extinguishing fires and performing rescue work in combat zones, are characterized by higher rates of experienced stress, as well as stress resistance and vitality as the ability to resist stress, restore oneself, one's mental, physical and emotional state after traumatic events. The results of the study are implemented in the developed and tested social-psychological training program, which is aimed at the formation of structural components of stress resistance in fire-rescuers. The effectiveness of the implemented training program has been confirmed by the repeated measurement of indicators of experiencing professional stress in the group studied, where too high indicators of experiencing stress have been found at the main stage of the experimental study. Re-examination of the results has shown a positive trend (statistical significance at the level of p≤0.001) in reducing indicators of the level of professional stress experienced by the SES employees.