Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20023
Назва: | ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ Й ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ |
Автори: | Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна Тарадуда, Дмитро Віталійович |
Ключові слова: | система державного регулювання публічне управління забезпечення стійкості об’єкти підвищеної небезпеки критична інфраструктура службова-бойова діяльність правопорядок цивільний захист національна безпека попередження надзвичайних ситуацій ризик, війна |
Дата публікації: | 24-кві-2024 |
Видавництво: | Видавництво ТОВ "ДКС-центр" |
Бібліографічний опис: | Електронний журнал «Державне управління: удосконалення та розвиток» |
Короткий огляд (реферат): | Обґрунтовано структуру інституціонального середовища державного регулювання у сфері критичної інфраструктури та об’єктів підвищеної небезпеки в Україні. Аналіз вітчизняного законодавства у сфері цивільної безпеки дав змогу виявити змістовну диференціацію понять «об’єкти критичної інфраструктури» і «об’єкти підвищеної небезпеки». Аргументовано визначення спільних і відмінних ознак створення та експлтуатації зазначених об’єктів. Наполягається, що об’єкти критичної інфраструктури мають більш ширший спектр охоплення та не всі з них передбачають використання, зберігання, транспортування тощо небезпечних речовин, що характерно для об’єктів підвищеної небезпеки. Авторські рекомендації щодо змістовно-теоретичної характеристики об’єктів підвищеної небезпеки й об’єктів критичної інфраструктури представлено схематично. Розгляд європейської правової бази у сфері ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки дозволив з’ясувати, що в країнах ЄС прийнято Директиву Севезо IIІ, у межах якої звужено перелік об’єктів підвищеної небезпеки. Порівняння кількості таких об’єктів у країнах ЄС і в Україні дозволило встановити, що на вітчизняних теренах кількість об’єктів підвищеної небезпеки значно перевищує кількість цих об’єктів у ЄС. Конкретизовано, що імплементація на вітчизняних теренах Директиви Севезо IIІ покликана зменшити кількість об’єктів підвищеної небезпеки. Крім того, у дослідженні акцентовано на різниці між об’єктами критичної інфраструктури та підвищеної небезпеки, що полягає у веденні реєстрів таких об’єктів. Реєстр об’єктів критичної інфраструктури є відкритим у доступі стосовно отримання інформації, що не дестабілізувати стійкість їх функціонування. Визнано, що реєстр об’єктів критичної інфраструктури є свідченням переходу до надання державних послуг у цифровому вигляді у сфері цивільної безпеки. Наполягається на важливості визначення перспективних шляхів цифровізації розвитку інституціонального середовища державного регулювання України у сфері цивільної безпеки. |
Опис: | The structure of the institutional environment of state regulation in the field of critical infrastructure and objects of increased danger in Ukraine is substantiated. The analysis of domestic legislation in the field of civil security made it possible to reveal meaningful differentiation of the concepts of "objects of critical infrastructure" and "objects of increased danger". The definition of common and distinctive features of the creation and exploitation of the specified objects is argued. It is insisted that critical infrastructure objects have a wider range of coverage and not all of them involve the use, storage, transportation, etc. of hazardous substances, which is characteristic of high-risk objects. The author's recommendations regarding the content-theoretical characterization of objects of increased danger and objects of critical infrastructure are presented schematically. A review of the European legal framework in the field of identification and accounting of high-risk objects made it possible to find out that EU countries have adopted the Sevezo III Directive, which narrows the list of high-risk objects. A comparison of the number of such objects in the EU countries and in Ukraine made it possible to establish that the number of high-risk objects on the domestic territory significantly exceeds the number of these objects in the EU. It is specified that the implementation of the Sevezo III Directive on the domestic territory is intended to reduce the number of objects of increased danger. In addition, the research focuses on the difference between critical infrastructure objects and high-risk ones, which consists in keeping registers of such objects. The register of critical infrastructure objects is open in access to obtain information that does not destabilize the stability of their functioning. It is recognized that the registry of critical infrastructure objects is evidence of the transition to the provision of public services in a digital form in the field of civil security. Emphasizes the importance of identifying promising ways of digitalization of the development of the institutional environment of state regulation of Ukraine in the field of civil security. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20023 |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра організації та технічного забезпечення аварійно-рятувальних робіт |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Помаза+_ПЕЧАТЬ.pdf | 398,11 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.