ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ Й ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Abstract

Обґрунтовано структуру інституціонального середовища державного регулювання у сфері критичної інфраструктури та об’єктів підвищеної небезпеки в Україні. Аналіз вітчизняного законодавства у сфері цивільної безпеки дав змогу виявити змістовну диференціацію понять «об’єкти критичної інфраструктури» і «об’єкти підвищеної небезпеки». Аргументовано визначення спільних і відмінних ознак створення та експлтуатації зазначених об’єктів. Наполягається, що об’єкти критичної інфраструктури мають більш ширший спектр охоплення та не всі з них передбачають використання, зберігання, транспортування тощо небезпечних речовин, що характерно для об’єктів підвищеної небезпеки. Авторські рекомендації щодо змістовно-теоретичної характеристики об’єктів підвищеної небезпеки й об’єктів критичної інфраструктури представлено схематично. Розгляд європейської правової бази у сфері ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки дозволив з’ясувати, що в країнах ЄС прийнято Директиву Севезо IIІ, у межах якої звужено перелік об’єктів підвищеної небезпеки. Порівняння кількості таких об’єктів у країнах ЄС і в Україні дозволило встановити, що на вітчизняних теренах кількість об’єктів підвищеної небезпеки значно перевищує кількість цих об’єктів у ЄС. Конкретизовано, що імплементація на вітчизняних теренах Директиви Севезо IIІ покликана зменшити кількість об’єктів підвищеної небезпеки. Крім того, у дослідженні акцентовано на різниці між об’єктами критичної інфраструктури та підвищеної небезпеки, що полягає у веденні реєстрів таких об’єктів. Реєстр об’єктів критичної інфраструктури є відкритим у доступі стосовно отримання інформації, що не дестабілізувати стійкість їх функціонування. Визнано, що реєстр об’єктів критичної інфраструктури є свідченням переходу до надання державних послуг у цифровому вигляді у сфері цивільної безпеки. Наполягається на важливості визначення перспективних шляхів цифровізації розвитку інституціонального середовища державного регулювання України у сфері цивільної безпеки.