Психологічні особливості стрес-факторів професійної діяльності працівників піротехнічних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Abstract

У статті наводяться дані щодо впливу стрес-факторів на особистість піротехніків Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Актуальність цієї тематики полягає в тому, що вплив таких чинників негативно відображається на професійній діяльності піротехніків та шкодить їхньому психологічному здоров'ю. Піротехніки – це люди, які займаються роботою з вибуховими речовинами, тому їх робота дуже небезпечна та пов'язана з високим рівнем стресу. У період війни, коли піротехніки зазвичай працюють в екстремальних умовах, стрес-фактори можуть значно підвищитись. Вони можуть впливати на особистість піротехніків у різних аспектах. Один із найбільш очевидних впливів – це збільшення рівня тривожності та ризик розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Стрес-фактори також можуть впливати на психологічний стан піротехніка, знижуючи його загальний рівень життєвого задоволення та здатність до виконання роботи. Для вивчення цієї тематики нами було проведено пілотажне дослідження на базі Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС, у котрому взяли участь піротехніки віком від 24 до 46 років, які з лютого 2022 року по січень 2023 року перебували в зоні бойових дій. Дослідження складалось із «Анкети соціально-психологічного вивчення» та «Опитувальника первинного психологічного скринінгу». За результатами анкети соціально-психологічного вивчення було проаналізовано та сформовано перелік подій, які чинили негативний вплив на особистість піротехніків під час виконання обов’язків в умовах ведення бойових дій (сім негативних явищ). Із цих результатів випливає, що основним стрес-фактором для піротехніків Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які взяли участь в опитуванні, під час повномасштабної війни є потрапляння під обстріли та взагалі загроза життю та здоров’ю людини, тобто ті фактори, які характеризуються безпосередньою загрозою життю. За результатами опитувальника ми також побачили негативний вплив стрес-факторів на діяльність саперів, а також проаналізували перелік проявів на стрес, які мали місце після потрапляння під обстріли чи після трагічних подій на чергуванні в першу добу та які залишились у піротехніків і досі. Треба зазначити, що ті чи інші прояви мають 12,500% опитаних і зараз. Таким чином, можна стверджувати, що стрес-фактори можуть значно впливати на особистість піротехніка під час війни. Важливо забезпечувати підтримку та допомогу піротехнікам, щоб зменшити негативний вплив цих явищ.