Психологічна детермінація помилкових дій суб’єкта діяльності

Abstract

Стаття присвячена розгляду психологіч- них чинників, що зумовлюють появу різного спектра помилкових дій суб’єкта діяльно- сті. Проблема помилкових дій завжди була привабливою для дослідників різноманітних шкіл і напрямів. Психологічний ракурс аналізу феномену «помилка» передбачає здійснення оцінки співвідношення свідомого та несві- домого в діях суб’єкта діяльності. Концепт «помилка» пропонується розглядати як таку свідому дію або бездіяльність, що при- звела до відхилення керованих параметрів за допустимі межі, або яка заборонена прави- лами. Наголошується, що однією з важливих характеристик під час визначення поняття «помилка» є час. Помилкова дія завжди в минулому, тобто вона є доконаним фактом. Поки триває дія, недоцільно говорити про помилку. Лише коли отримано остаточний (найімовірніше, негативний) результат, мова може йти про помилку. У статті при- чини помилкових дій людини вивчено на різ- них рівнях: біологічному, психологічному або соціальному. Обґрунтовано припущення про те, що будь-яка невідповідність можливо- стей людини та вимог діяльності збільшує ймовірність появи помилки. Для оцінки сту- пеня невідповідності враховують важли- вість помилки. Відзначено, що індивідуальні якості, поточний психічний стан і перебіг процесів, які забезпечують виконання діяль- ності, належать до основних груп чинників помилкових дій суб’єкта. Доведено, що поява помилок суттєво залежить від особливос- тей особистості: що складніша діяльність, то суттєвіша роль особистісних характе- ристик у помилкових діях. Наголошується на істотній ролі у припущенні помилок таких характерологічних особливостей особисто- сті, як недисциплінованість, конфліктність, безвідповідальність, неакуратність тощо. Якості схожої конотації негативно вплива- ють на міжособистісні стосунки у спільній діяльності, породжуючи помилки соціальної взаємодії. З’ясовано, що до основних причин помилкових дій суб’єкта діяльності зара- ховують: особливості психологічного та фізичного стану, обмеженість ресурсів під час ухвалення рішень, дефіцит інформації, ступінь складності розв’язуваних проблем.