Наукова рефлексія різноманітних форм адиктивної поведінки особистості

Abstract

Виклики сьогодення, які постають перед людиною, зумовлюють появу різного роду нових страхів чи метаморфоз старих. Страх перед дійсністю породжує прагнення втекти від реальності. Страх як афек- тивне віддзеркалення у свідомості людини загрози власному життю чи благополуччю більшою мірою схильні переживати інтоле- рантні особистості з низькою спроможні- стю до подолання труднощів та низькими адаптаційними здібностями. У пошуках засобів захисту від напруги, дискомфорту, стресу така особистість часто вдається до стратегій адиктивної поведінки. Статтю присвячено розгляду адиктивної поведінки як одного з різновидів девіант- ної, що характеризується непереборним бажанням переживати інтенсивні емоції за допомогою штучної зміни свого психічного стану внаслідок уживання деяких речовин або постійної фіксації уваги на певних видах діяльності. Проаналізовано види адиктивної поведінки фармакологічного (алкоголь, нар- котики, лікарські препарати, токсичні речо- вини) і нефармакологічного (азартні ігри, голодування та переїдання, роботоголізм, тривале прослуховування ритмічної музики) характеру. Виявлено, що у формуванні адик- тивної поведінки значну роль відіграють як генетичні чинники, так і чинники навколиш- нього середовища, хоча взаємодія між ними все ще недостатньо вивчена. З’ясовано, що схильність до адиктивної поведінки фор- мується поступово і складається з таких компонентів, як: низький рівень самосвідо- мості та самоповаги; суперечливість само- оцінки та рівня досягнень; несформованість функції прогнозування поведінки; екстер- нальний локус контролю; тенденції до втечі від реальності. Охарактеризовано ключові особливості поведінки та міжособистісної взаємодії адиктів із фармакологічною та нефармакологічною залежністю. Конста- товано, що індивідуально-біологічні та пси- хологічні особливості особистості, дефіцит ресурсів, моральна незрілість та специфіка компенсаторних механізмів закладають фундамент розвитку адиктивної поведінки. Профілактика адиктивної поведінки перед- бачає соціальні, медико-психологічні та медико-біологічні технології, що реалізують конкретні цілі та методи. Велике значення для профілактики адиктивної поведінки мають навчальні та інформаційні кампанії для цільових груп про ризики такої поведінки, а також соціально-економічні наслідки, які з них випливають.