Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/22274
Назва: РОЗПАРАЛЕЛЮВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ОБРАХУНКІВ ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ ПОЖЕЖІ НА ОСНОВІ МЕТОДУ ТРИВИМІРНИХ КЛІТИННИХ АВТОМАТІВ
Автори: Мигаленко, Олексій Іванович
Ротар, Василь Борисович
Биченко, Артем Олексійович
Пустовіт, Михайло Олександрович
Ключові слова: розпаралелювання, оптимізація процесу, клітинні автомати, моделювання вогню та задимлення, розвиток пожежі
Дата публікації: 2-гру-2019
Видавництво: Home / Архіви / Том 3 № 1 (2019): Збірник наукових праць Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України «Надзвичайні ситуації: попередження та ліквідація»
Короткий огляд (реферат): Розроблена модель процесу розвитку пожежі на основі методу тривимірних клітинних автоматів. У даній моделі об’єм поверху будівлі представляється у вигляді скінченої кількості елементів - розрахункових одиниць об’єму (відповідних кубічному метру, сантиметру і т.п.), кожен з яких має свої характеристики горючого навантаження, в тому числі лінійну швидкість поширення полум'я. Ймовірність переходу комірки з одного стану до іншого базується на вагових коефіцієнтах, що враховують взаємне розташування комірок у просторі та їх стани. Удосконалено моделі поширення вогню та задимлення у тривимірному просторі на основі методу клітинних автоматів. Виконано розпаралелювання і оптимізацію алгоритмів обрахунку моделей поширення вогню і диму. Для цього використано групування елементів, що мають різні стани на кожному часовому кроці шляхом внесення їх до масивів. Таким чином, необхідні операції робляться не з усіма елементами всієї площі будівлі, а тільки з тими, які безпосередньо залучені в модель і є об’ємом пожежі або задимлення. Завдяки функціоналу присвоєння кожному елементу свої характеристики, стає можливим імітувати поширення пожежі при одночасному перебуванні в приміщенні будь-якої кількості різних видів горючого навантаження, в тому числі займання дверей і перегородок з подальшим переходом пожежі в сусіднє приміщення. Досить часто подібні алгоритми працюють спільно з набором псевдовипадкових чисел, наприклад, при випадковій вибірці якихось значень з великого масиву даних. Для покращення якості випадкових чисел здійснено запуск декількох копій вихідної функції генерації чисел. Отримана ймовірнісна модель поширення пожежі в тривимірному просторі дозволяє обрахувати площу і об'єм (кількісно) і форму пожежі при будь-яких введених користувачем конфігураціях приміщень, характеристиках горючого навантаження і довільній кількості джерел запалювання. Завдяки проведеному розпаралелюванню і оптимізації алгоритмів вдалося збільшити значення швидкостей обрахунку моделі на різних конфігураціях комп'ютерів, що дозволило отримувати результатами моделювання в режимі реального або прискореного часу для подальшого використання в комп'ютеризованому тренажері підготовки пожежного.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/22274
Розташовується у зібраннях:Інженерної та аварійно-рятувальної техніки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
19-Текст статті-121-1-10-20210223.pdf588,11 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.