Роль лівих приток Дніпра у реалізації басейнового принципу управління водними ресурсами

Abstract

Дослідження екологічного стану поверхневих водних об’єктів басейну Дніпра та власне річки Дніпро виявили тенденцію до погіршення екологічного стану внаслідок техногенного навантаження. Методика дослідження екологічного стану поверхневого водного об’єкту потребує удосконалення, оскільки дослідження якості води поверхневих водних об’єктів у межах області не дає змоги визначити її цілісний екологічний стан, а існуючі підходи не враховують вплив географічно вищерозташованих приток на розташовані нижче за течією основної річки. Аналіз сучасних методик оцінки якості води показав, що перевагою є те, що вони мають спрощені розрахунки, зведені до простого виразу, що призводить до полегшеної інтерпретації даних моніторингу якості води та відповідного прогнозування змін якості води у часі, проте виявлено, що суттєвим недоліком є неврахування впливу притоків за течією основної річки, що, у свою чергу, призводить до неповноцінної оцінки стану суббасейну. Тому у досліджені було запропоновано математичну модель прогнозування зміни екологічного стану поверхневих водних об’єктів у межах суббасейну, яка дозволяє прогнозувати вплив вищерозташованих приток на розташовані нижче за течією основної річки у межах суббасейну.