Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/23002
Назва: | Педагогізація утвердження етичних стандартів під час підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 081 «Право» |
Автори: | Білека Аліна Анатоліївна, Кузнецова Людмила Валеріївна |
Ключові слова: | юрист, правник, етика, мораль, право, стандарт, правова норма, кодекс поведінки. |
Дата публікації: | січ-2024 |
Видавництво: | Юридичний науковий електронний журнал, № 1, 2024, с. 705-707, www/lsej.org.ua |
Бібліографічний опис: | Білека А.А., Кузнєцова Л.В. Педагогізація утвердження етичних стандартів під час підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 081 «Право» / А.А. Білека, Л.В. Кузнєцова // Юридичний науковий електронний журнал, № 1, 2024, с. 705-707, www/lsej.org.ua. |
Серія/номер: | ;с. 705-707 |
Короткий огляд (реферат): | В статті авторки висвітлюють питання підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 081 «Право» згідно із затвердженими Міністерством освіти і науки України стандарту. Зроблено наголос на освітніх компонентах та акцентують увагу на морально-етичних якостях майбутнього правника. Високі якості завжди за будь-яких умов були невідʼємною складовою юридичної професії, професійного статусу правника, необхідним елементом здійснення ним своїх фахових функцій, і навпаки, низька моральна культура юриста – є одним з показників його професійної непридатності. Авторки зазначають, що одним із факторів формування майбутнього юриста як професіонала є його етична складова, що включає в себе етичну культуру та виховання. Саме етична складова культури правника на думку авторок покликана забезпечити духовно-ціннісну сферу правотворчості та правозастосування. В статті зазначається, що поряд з професійними компетентностями, необхідними майбутньому юристу в його повсякденній професійній етичну складову правника та його морально-етичний рівень культури не можна ігнорувати в освітньому процесі, так як невілювання нормами моралі та правовими цінностями в повсякденному житті призводить до порушення норм права, законності, що тягне за собою такі негативні якості: перевищення службових повноважень, зловживання владою, вседозволеність. Складовою етичною культури є моральна свідомість, тобто набір соціально-юридичних конструкцій, як то: поняття, уявлення, судження про суспільні та загальнолюдські цінності, якими повинен керуватися юрист в процесі правотворчої та правозастосовчої діяльності. Авторки наводить джерельну базу в частині етичних вимог до роботи юриста та дають їх короткий аналіз, тим самим підтверджуючи усталене правило, що мораль і право тісно переплітаються, адже норми права і норми моралі є соціальними нормами. |
Опис: | В статті авторки висвітлюють питання підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 081 «Право» згідно із затвердженими Міністерством освіти і науки України стандарту. Зроблено наголос на освітніх компонентах та акцентують увагу на морально-етичних якостях майбутнього правника. Високі якості завжди за будь-яких умов були невідʼємною складовою юридичної професії, професійного статусу правника, необхідним елементом здійснення ним своїх фахових функцій, і навпаки, низька моральна культура юриста – є одним з показників його професійної непридатності. Авторки зазначають, що одним із факторів формування майбутнього юриста як професіонала є його етична складова, що включає в себе етичну культуру та виховання. Саме етична складова культури правника на думку авторок покликана забезпечити духовно-ціннісну сферу правотворчості та правозастосування. В статті зазначається, що поряд з професійними компетентностями, необхідними майбутньому юристу в його повсякденній професійній етичну складову правника та його морально-етичний рівень культури не можна ігнорувати в освітньому процесі, так як невілювання нормами моралі та правовими цінностями в повсякденному житті призводить до порушення норм права, законності, що тягне за собою такі негативні якості: перевищення службових повноважень, зловживання владою, вседозволеність. Складовою етичною культури є моральна свідомість, тобто набір соціально-юридичних конструкцій, як то: поняття, уявлення, судження про суспільні та загальнолюдські цінності, якими повинен керуватися юрист в процесі правотворчої та правозастосовчої діяльності. Авторки наводить джерельну базу в частині етичних вимог до роботи юриста та дають їх короткий аналіз, тим самим підтверджуючи усталене правило, що мораль і право тісно переплітаються, адже норми права і норми моралі є соціальними нормами. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/23002 |
ISBN: | УДК 378.134 DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-1/169 |
Розташовується у зібраннях: | ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Стаття 2024 Білека_Кузнєцова.pdf | 391,38 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.