Апробація програми психологічного відновлення та профілактики емоційного вигорання психологів ДСНС з прифронтових територій України

Abstract

Екстремальні психологи Державної служби України з надзвичайних ситуацій відіграють ключову роль у підтримці психічного здоров'я як рятувальників, так і цивільного населення, постраждалого від різноманітних надзвичайних ситуацій. Їх діяльність, особливо в умовах війни, супроводжується високим рівнем психічного навантаження, стресу і психофізичної напруги, що, в свою чергу, створює передумови для розвитку емоційного вигорання та виснаження. В сучасних умовах військового конфлікту психологи ДСНС працюють у ситуаціях, де постійно присутні невизначеність, обмежений час для прийняття рішень і підвищена відповідальність за результати своєї діяльності. Це значно підвищує ризик виникнення та розвитку емоційного вигорання, що може негативно впливати як безпосередньо на фахівців, так і на якість психологічної допомоги, яку вони надають. Дана стаття містить данні про аналіз чинників, що сприяють розвитку цього синдрому серед психологів ДСНС, а також інформацію щодо вивчення можливих методів профілактики та подолання емоційного виснаження. Особлива увага приділяється впливу специфічних умов воєнного часу на психоемоційну стійкість психологів при виконанні ними своїх професійних обов’язків. Крім того, розглядаються підходи до запобігання емоційному вигоранню, включаючи психотерапевтичні методи, техніку самодопомоги та спеціальні тренінги, які зберігають психічне здоров'я цих фахівців у складних умовах воєнного часу. В цій статті підкреслюється важливість глибокого вивчення теми вигорання серед психологів ДСНС, які працюють в умовах війни; акцентується увага на необхідності розробки та впровадження ефективних методів профілактики для підтримання психоемоційної стійкості та забезпечення належного рівня професійної ефективності екстремальних психологів.