Феномен неповноцінності як джерело заздрості

Abstract

Вивчення особливостей синдрому неповноцінності та феномену заздрості набувають особливої актуальності, що визначається зростанням впливів на людей стрес-факторів в умовах війни, які викликають відповідні психологічні зміни та деформації особистості, призводять до формування негативних психічних станів тощо. Сьогодні дослідники розглядають феномени неповноцінності та заздрості у межах певних теоретико-методологічних та концептуальних підходів, які розвивалися протягом останніх років та активно формували теоретичне й практичне підґрунтя для вивчення зазначених явищ з урахуванням сучасних наукових поглядів щодо їх формування, розвитку, класифікації та діагностування. Все це знайшло відображення у дослідженнях вітчизняних науковців, результати яких дозволяють систематизувати, адаптувати та створювати актуальний психодіагностичний інструментарій для дослідження феноменів неповноцінності, заздрості та зв’язків між ними. Результати проведеного теоретико-методологічного дослідження дозволили запропонувати до використання сучасні закордонні та вітчизняні психодіагностичні методики для встановлення статистичних зв’язків між феноменами неповноцінності та заздрості через аналіз наступних показників: - почуття неповноцінності (ідентифікація осіб зі зміненим почуттям власної гідності) за допомогою Опитувальника порівняльного індексу почуття неповноцінності «CFII» (Comparative Feeling of Іnferiority Index, P.N. Dixon & D.A. Strano, 1989-1990), який адаптовано українською мовою у 2022 році Березюком О.Р., Фільцом О.О., Грабчаком В.І., Сірко Р.І.; - видів заздрості за Методикою діагностики видів заздрості (Кузнєцов М.А., Фоменко К.І., Лифар Н.Л.) з україномовною адаптацією у 2023 році; - відмінностей у диспозиційній заздрості за допомогою Шкали для вимірювання доброякісної та злоякісної заздрості «BЕMАS» (The Benign and Malicious Envy Scale, Lange & Crusius, 2015), адаптованою та апробованою українською мовою Н. Пилат та І. Галецькою у 2022 році. Проведене дослідження дозволило зробити певні теоретико-методологічні висновки щодо взаємозв’язку між феноменами неповноцінності та заздрості, що може слугувати базою для продовження експериментальних пошуків задля встановлення більш конкретних психологічних показників та характеристик цього взаємозв’язку із застосуванням сучасних психодіагностичних методик.