Сучасні методи психотерапії при роботі з психотравмою

Abstract

В статті проведено аналіз теоретичних даних стосовно змісту категорії «психотравма». На даний момент в професійному товаристві існує багато відмінних між собою тлумачень та описів даного феномену. Погляд сучасної психіатрії, наприклад, не співпадає з позицією представників психоаналізу. В психодинамічному підході джерело психотравми вбачають у внутрішніх конфліктах особистості, на відміну від суто медичного розуміння цього явища. Ця різноманітність в розкритті одного з базових понять в психотерапії призводить до плутанини як в рядах спеціалістів при обміні інформацією, так і під час здійснення робіт з психологічного просвітництва людей, хто не є фахівцями в галузі психології і, на жаль, можуть засвоїти викривлене уявлення стосовно проблеми. Таким чином, можна часто побачити, що психотравмою можуть називати стани, котрі, в принципі, нею не являються. Термін «травма», в принципі, має субклінічну основу, бо вказує на порушення цілісності, тому, тенденцію знаходити потенційно патологічні прояви там, де їх немає, ставити діагностичні ярлики на осіб, в котрих порушення відсутні – шкідлива стратегія, котрій можливо запобігти через надання якісної, непротирічної інформації. У дослідженні наводяться результати збору даних стосовно сучасних напрямів психотерапії: гіпносугестивна психотерапія, психоаналіз та психодинамічний напрям, тілесно-орієнтований підхід, когнітивно-поведінкова психотерапія. Описані специфічні для методів стратегії та провідні засади для корекції наслідків психотравмуючих подій в психіці постраждалих людей. Розкриті випадки поєднання інструментів різних напрямів. Вказані дослідження ефективності психотерапевтичних напрямів для корекції різних психогенних порушень проведені іноземними колегами таких країн: США, Німеччина, Японія.