Ретроспективний аналіз фізичної та професійної реабілітації

Abstract

Аналіз основ становлення та розвитку реабілітаційних процесів засвідчив, що інвалідність є глобальним соціальним питанням, яке потребує постійної уваги з боку кожної країни, державних установ, науковців, психологів, педагогів і фахівців у сфері фізичної культури та спорту. Особливо це актуально для нашої країни з її стрімким зростанням чисельності інвалідів в часи війни, причому як солдатів так і цивільних. Показано реабілітацію як процес, спрямований на досягнення та підтримку оптимального фізичного, сенсорного, інтелектуального, психічного та соціального рівнів діяльності осіб з інвалідністю, що сприяє їхній більшій самостійності. В роботі не заперечується важливість і відповідальність медичної реабілітації як головної складової загального процесу відновлення. Але з іншого боку, піднімається важливість професійної реабілітації, що передбачає відновлення професійних навичок або навчання новим, які відповідають функціональним можливостям людини, схильностям до фізичних, розумових, психічних можливостей, що сприяє оволодінню трудовими навичками, адаптації до трудової діяльності, зокрема через створення спеціальних або адаптованих робочих місць. Фізична реабілітація, як дотична до професійної представлена через використання фізичних вправ і природних факторів з метою лікування та профілактики у відновленні здоров'я, фізичного стану та працездатності пацієнтів. Показано основні методи фізичної реабілітації: терапевтичні вправи, масаж, природні фактори (гігієнічні), механотерапія, працетерапія а також і психотерапія в робочому колективі. До даного аспекту відносимо і соціальну реабілітацію, спрямовану на повернення людини до максимально активної участі у житті та діяльності суспільства, колективу та інтеграцію у різні сфери соціального життя.