ВИЗНАЧЕННЯ ПОТЕНЦІЙНО МОЖЛИВИХ ПІДХОДІВ ДО НАУКОВОГО ОБҐРУНТУВАННЯ ГРАНИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ ІНДИКАТОРІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ.

Abstract

Системне дослідження проблеми сталого розвитку будь-якої системи має містити визначення меж безпечних умов життєдіяльності системи, без знання яких неможливо захистити життєво важливі інтереси об’єктів безпеки. Крім того, знання про безпечні умови існування системи допомагають виконувати важливіші функції, наприклад проводити моніторинг стану системи, яка досліджується, порівняно з граничними значеннями, а це, своєю чергою, дозволяє адекватно оцінювати поточний стан, здійснювати цілепокладання, стратегування та об’єктивно визначати ефективність дій суб’єкта управління. У переважній кількості публікацій для визначення граничних значень при оцінюванні рівня безпеки застосовуються експертні оцінки [1-2], що вносить певну частку суб’єктивізму, не звільняє від принципових помилок та, безперечно, знижує наукову й практичну цінність отриманих результатів. Багато авторів досліджень обмежуються розрахунком інтегрального індексу об’єкта безпеки без порівняння з вектором граничних значень та визначають лише їх збільшення/зменшення в окремі періоди, що може призвести до помилкового висновку щодо максимізації інтегрального індексу.