Роль особистісних характеристик в оцінці професійного благополуччя працівників ДСНС

Abstract

У статті розглядаються питання необхідності дослідження предикторів гармонійного функціонування особистості працівників ризиконебезпечних професій. Зазначається, що у сфері екстремальної та кризової психології дослідники здебільшого акцентують увагу на негативних аспектах професійної діяльності, таких як стрес, емоційне вигорання, тривога тощо. Автори роботи наголошують на важливості зміщення фокусу досліджень на позитивне функціонування, зокрема на професійне благополуччя. Вивчення його передумов сприятиме кращому розумінню самореалізації працівника, чинників задоволеності роботою та підвищенню ефективності професійної діяльності. Основна мета дослідження полягала у вивченні комплексної ролі особистісних характеристик в оцінці професійного благополуччя працівників ДСНС (N = 207 осіб; віковий діапазон 19–55 років; 93,2% чоловіків, 6,8% жінок). Збір даних здійснювався здебільшого через онлайн-сервіс Google Forms. Статистичний аналіз проводився за допомогою послідовної множинної регресії, що дозволило оцінити комплексний унікальний внесок кожного дослідженого параметра в загальний показник професійного благополуччя. За результатами встановлено, що найбільший вплив на професійне благополуччя працівників ДСНС має інтегральний психологічний ресурс – психологічний капітал особистості, навіть за умови контролю дисперсії автономної та контролюючої мотивації. Домінування контрольованої мотивації в професійній діяльності рятувальника негативно впливає на його благополуччя, на відміну від автономної. Толерантність до невизначеності вносить свою унікальну дисперсію в поясненні благополуччя, тобто є цінною професійно важливою якістю для працівників ДСНС, допомагаючи їм ефективно справлятися з непередбачуваними ситуаціями. Водночас емоційне благополуччя є ключовим елементом для підтримки внутрішнього балансу, що вказує на необхідність уваги до емоційної сфери працівників, зокрема через заходи підтримки психологічного стану. Сукупно ці змінні пояснюють 65,4% дисперсії професійного благополуччя. В роботі також встановлено, що соціально-організаційні чинники, такі як стать, вік, сімейний стан, освіта, професійний стаж мають обмежений вплив на професійне благополуччя. Їхня роль виявилася статистично незначущою, вони не пояснюють додаткову унікальну дисперсію залежної змінної при контролі психологічних змінних описаних вище.